Харківська обласна універсальна наукова бібліотека

Шевченко Світлана

Шевченко Світлана

100 слів про себе:

Шевченко Світлана Василівна. Закінчила Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія) в м. Харків.
Інженер-електрик. Авторка поетичних збірок «Мы с тобою похожи, Осень», «Мелодия души», «Легкое дыхание».


Шевченко Світлана

100 слів про себе:

Шевченко Світлана Василівна. Закінчила Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія) в м. Харків.
Інженер-електрик. Авторка поетичних збірок «Мы с тобою похожи, Осень», «Мелодия души», «Легкое дыхание».

 

24.02.2022

Раннее утро, взрывы…Что случилось?
Над частью воинской поднялся черный дым.
Ну что за напасть снова приключилась?
Никто не знал, что взрыв был боевым…

По телефону запестрили сообщенья
И опалило всю горячею волной…
Обстрел ракетный, всем искать спасенье,
Пришла Россия к нам с войной!

Ракеты с неба, ужас, танки прут
И стонет Украина под обстрелом.
Раскинул щупальца гигантский спрут
И каждый житель под его прицелом.

Скажите, это правда происходит?
И я не сплю, и интернет не врет?
В стране моей антихрист верховодит
И погибает доблестный народ?

Душа болит за всех родных и близких.
Я у Всевышнего о милости прошу.
Спаси Господь нас от орды «рашистской»,
К Тебе в молитве руки возношу…

25.02.2022


НЕНАВИЖУ ВОЙНУ

Ненавижу я слово «война».
Боль и смерти приносит она.
На границе, на передовой
Настоящий, жестокий бой.

Здесь воюют мужчины, отцы,
Разновозрастные бойцы.
Пуля-дура не знает границ,
Вылетает из разных бойниц.

Паренек молодой, двадцать лет,
На груди его бронежилет.
Только пуля в лицо попала,
Кровь на землю струей стекала.

На минутку душа задержалась,
С телом раненым попрощалась.
— Быть с тобою мне больше нельзя,
У бойца покатилась слеза.

И глаза его тихо закрылись,
Только ангелы торопились,
Понесли его душу к богу.
Перед ним неземная дорога.

На Земле лишь осталась слава.
Только мать безутешно рыдала.
Так будь проклята эта война,
Боль и смерти приносит она!

04.04.2022


СТОЯЛА СМЕРТЬ В ОКОПІ…

В окопі янгол хлопців вартував.
Зненацька поруч смерть постала.
— Чого прийшла, негіднице? — спитав.
— Я тут працюю і війна позвала.

Їй янгол мовив: — тут усе спокійно.
— Поки що — видихнула смерть.
А буде скоро справжня бійня,
Яка усе зруйнує вщерть.

— Тут буде величезна яма
Залишаться скалічені тіла.
Така собі червона пляма…
Мене чекають надважкі діла.

Я — Смерть! Я той момент чекаю!
А янгол мовив — Ти тварюко зла!
Господь спасе, йому я довіряю
I ти безсила! Геть звідси пішла!

Моліться люди, щоб мати спасіння,
Щоб смерть не чатувала нас усіх!
В молитвах сила воскресіння,
Моліться! То великий оберіг!

11.04.2022


НЕ ТРЕБА ГОВОРИТИ…

Тільки не треба зараз говорити —
«Після війни ми будем краще жити!»
Ми жити маєм зараз, хто як може
І кожен день сприймати як дар Божий!

Сьогодні вранці сонце людям сяє
І Українці виживати мають.
Хоч важко це робити у підвалі,
Ховаючись від смерті і завалів.

Нам треба жити, хоч війна лютує,
Вбиває і жахливо все руйнує!
Жити сьогодні, дихати невпинно,
В моєму серці жага жити лине.

Господь бажає! Серцю треба битись!
І дякуємо за бажання жити!
Тримайся мій народ до перемоги!
Бо іншої не маємо дороги…

26.04.2022


ДІТИ СОНЦЯ

Ти як сонце — моя Україно!
І від краю до краю — єдина!
Сильна, вільна, непереможна,
Ти себе захистити спроможна!
Діти сонця — усі українці!
Не здолають лихі ординці!

Береже нас Господь від ярма,
Сонце світло дає не дарма!

30.05.2022

 

Подано до проєкту у 2022 році

Прокрутити вгору