* * *
Моє любе місто,
Як ти там без мене?
Там не грають діти,
А звучать серени.
Вже настало літо,
А в душі зима.
Де себе подіти?
Клята ця війна!
Я що ночі мрію,
Як повернусь знов.
Що вранці я прокинусь,
А це був лиш сон…
16.06.2022
* * *
Коли у школі ми історію учили,
Чи думали ми хоч мигцем,
Що боронити прийдеться нам Батьківщину?
Відчули би той гіркий щем…
Який ми зараз відчуваєм,
В безсиллі б’ючись з ворогами.
Чи пригощали би їх чаєм,
Тих, хто недавно звались нам братами?
Якби ми знали наперед,
Що їм не можна довіряти.
Ми б не кормили їх борщем,
І не пускали їх до хати…
Коли б історію ми добре вчили,
То ми б напевно мали знать —
Як часто нас вони «труїли»,
Що їм не можна довірять!
16.10.2023
* * *
Розквітла вишня, квітуть гаї,
А десь далеко ідуть бої.
Ніч тепла, тиха, лиш солов’ї…
А десь далеко ідуть бої…
Чи так далеко? Ні! Зовсім ні!
В самому серці, в самій душі!
Ми вбрались гарно, пішли гулять,
А хлопці наші в окопах сплять.
У нас свята є і вихідні,
А бідні хлопці на цій війні.
Сцвіте черешня, мак розквіта —
На чорнім полі кров пролита…
За що ми платим, в такій ціні?
Коли вже прийде, кінець війні?
Цвіте калина, весна в вогні,
А десь далеко ідуть бої…
13.04.2024
* * *
Над полем попіл з пелюсток,
Які як долі з дерева злітають.
Чи знайдуть місце собі, прихисток?
Вони й самі іще не знають.
Летять за вітром в синю даль,
Летять, неспочівають.
В думках журба, в думках печаль,
Як журавлі у вись злітають…
19.04.2024
Подано до проєкту у 2024 році
