Свіченська Любов

Любов Дмитрівна Свіченська народилася 24 травня 1955 року в селі Черкаська Лозова. Дитячі роки провела в місті Харкові, а з 6-го класу перевелася до Черкасько-Лозівської СШ. Саме у старших класах і розкрився талант поета. Люба разом з однокласниками готувала сценарії шкільних свят, вечорів і, особливо, випускного. Потім було навчання у медучилищі і відразу ж вийшла заміж за свого улюбленого до цих пір чоловіка — Василя, змінивши прізвище Лисенко на Свіченську.

Якийсь час працювала медичною сестрою в санаторії-профілакторії «Політ» Харківського авіаційного заводу. Саме в цьому колективі Любов Дмитрівна розкрилась як організатор і заводила, і поет.

25 травня 2015 року в Черкасько-Лозівській бібліотеці вперше відбувся вечір-автограф місцевої поетеси Любові Свіченської, присвячений її ювілею — 60-річчю, і такі зустрічі почали проводитися щорічно. Кожного року розширюється коло спілкування, була надрукована силами бібліотеки збірка її віршів «Стихи Любови». Любов пише на різні теми — війна, про маму, про тварин. Цікаво те, що у її творів дуже різна тематика — тут і сатира з гумором, і серйозні вірші. Дуже багато віршів присвячені особисто комусь до ювілеїв, але вони дуже цікаві. А з 2016 року починає працювати місцева поетична спілка (клуб) «Серпанок».

Майже все життя Любов пропрацювала медсестрою, брала участь у конкурсах. Поетеса має двох дорослих дочок, люблячого чоловіка, зятів (один з них захищає зараз нашу країну) та онуків.

Любов Свіченську запрошували у школи на вечори, її вірші посідали призові місця у районі (це її «Автобіографія»), неодноразово були надруковані у районній газеті, газеті «Советчица». Також вірші було включено до поетичного путівника «Шукаю слово скарбом таємничим», який видала Дергачівська районна бібліотека. Вона завжди бажаний гість на всіх тематичних вечорах та на святкових концертах. Любов Дмитрівна дуже весела та життєлюбна людина, з нею цікаво розмовляти на різні теми. Можна сміливо сказати — це сучасна поетеса.

АВТОБІОГРАФІЯ

Написана автором власноруч і без брехні напередодні 60-го року народження.

У травні на світ Божий з’являються талановиті, обдаровані люди.
24 травня 1955 року не стало винятком. У цей день народилася чарівна дівчинка у старенькому пологовому будиночку села Черкаська Лозова на вулиці Петрушівка.
У маленькій дитячій кімнаті було четверо новонароджених: три хлопчика і одна дівчинка. Старенька лікарка глянула на діток і промовила:
«Ну чего же она такая несимпатичная?».
Минув рік і та ж сама лікарка на медогляді сказала матусі:
«А она еще и ничего».
Але ж мудре прислів’я говорить, що «не родись вродливою, а родись щасливою».
Отак і дівчинка, яку назвали Любов’ю, вродилася щасливою, обдарованою, найкращою у світі дружиною, матір’ю, тещею, бабусею і медичною сестрою, яка нині вже є пенсіонеркою всього лише 5 років.

Автобіографія написана в 2015 році.

Любов Дмитрівна Свіченська народилася 24 травня 1955 року в селі Черкаська Лозова. Дитячі роки провела в місті Харкові, а з 6-го класу перевелася до Черкасько-Лозівської СШ. Саме у старших класах і розкрився талант поета. Люба разом з однокласниками готувала сценарії шкільних свят, вечорів і, особливо, випускного. Потім було навчання у медучилищі і відразу ж вийшла заміж за свого улюбленого до цих пір чоловіка — Василя, змінивши прізвище Лисенко на Свіченську.

Якийсь час працювала медичною сестрою в санаторії-профілакторії «Політ» Харківського авіаційного заводу. Саме в цьому колективі Любов Дмитрівна розкрилась як організатор і заводила, і поет.

25 травня 2015 року в Черкасько-Лозівській бібліотеці вперше відбувся вечір-автограф місцевої поетеси Любові Свіченської, присвячений її ювілею — 60-річчю, і такі зустрічі почали проводитися щорічно. Кожного року розширюється коло спілкування, була надрукована силами бібліотеки збірка її віршів «Стихи Любови». Любов пише на різні теми — війна, про маму, про тварин. Цікаво те, що у її творів дуже різна тематика — тут і сатира з гумором, і серйозні вірші. Дуже багато віршів присвячені особисто комусь до ювілеїв, але вони дуже цікаві. А з 2016 року починає працювати місцева поетична спілка (клуб) «Серпанок».

Майже все життя Любов пропрацювала медсестрою, брала участь у конкурсах. Поетеса має двох дорослих дочок, люблячого чоловіка, зятів (один з них захищає зараз нашу країну) та онуків.

Любов Свіченську запрошували у школи на вечори, її вірші посідали призові місця у районі (це її «Автобіографія»), неодноразово були надруковані у районній газеті, газеті «Советчица». Також вірші було включено до поетичного путівника «Шукаю слово скарбом таємничим», який видала Дергачівська районна бібліотека. Вона завжди бажаний гість на всіх тематичних вечорах та на святкових концертах. Любов Дмитрівна дуже весела та життєлюбна людина, з нею цікаво розмовляти на різні теми. Можна сміливо сказати — це сучасна поетеса.

АВТОБІОГРАФІЯ

Написана автором власноруч і без брехні напередодні 60-го року народження.

У травні на світ Божий з’являються талановиті, обдаровані люди.
24 травня 1955 року не стало винятком. У цей день народилася чарівна дівчинка у старенькому пологовому будиночку села Черкаська Лозова на вулиці Петрушівка.
У маленькій дитячій кімнаті було четверо новонароджених: три хлопчика і одна дівчинка. Старенька лікарка глянула на діток і промовила:
«Ну чего же она такая несимпатичная?».
Минув рік і та ж сама лікарка на медогляді сказала матусі:
«А она еще и ничего».
Але ж мудре прислів’я говорить, що «не родись вродливою, а родись щасливою».
Отак і дівчинка, яку назвали Любов’ю, вродилася щасливою, обдарованою, найкращою у світі дружиною, матір’ю, тещею, бабусею і медичною сестрою, яка нині вже є пенсіонеркою всього лише 5 років.

Автобіографія написана в 2015 році.