ГОЛОСИ ВЕСНИ
Яскраве сонце. Третя березня декада.
Велике свято — Весняний сонцеворот.
В деревах сонних несмілива серенада —
Птахів веснЯних, що цівкочуть без турбот.
В цей день Весна в свої права вступає
І жайворони на крилАх несуть тепло,
На рівнодення верба розквітає,
Веснянки голосисті за селом.
А чую лише гул страшний сирени!
Той звук жахливий вже живе у голові…
Та залунають на Вкраїни всіх теренах
Сурми Переможної Весни!
21.03.2022
ВЕЧІРНІ ЗОРІ
Година комендантська. Тихо-тихо.
МовчазнІ дерева і будинки.
Мало де, вмикають люди світло.
Лиш світломаскувАння мерехтИнки.
Ліхтарі на вулицях посунули.
Їм нема роботи відтепер.
А от зІрки на небі спалахнули!
Такі яскраві! Мовби золото з озер
Небесних… І висять так низько!
Здається, тільки руку простягни…
І фантастичне зОряне намисто
Серпанком у коси заплети…
Чумацький Шлях лежить серед зірок…
У місті з темряви їх дуже гарно видно.
А он зірвалась зіронька з небес…
Бажання загадала зірці, встигла!
Ти Перемогу на промІнцях принеси,
Перемогу, тільки Перемогу!
Лихо й горе в Україні зупини!
Скотилась зіронька у гай розлогий…
А після Перемоги в місті свІтло
Буде заважати, вам, зіркам.
Серед освітлення вас буде ледь помітно,
Але ми знАтимемо, що ви точно там.
24.03.2022
НЕПЕРЕМОЖНА УКРАЇНА
Перемога. Відбудуєм
Ми міста і села
І дамо нові ми назви
Вулицям і скверам:
Площа Чорнобаївська,
Провулок Байрактарний.
А ось, дивись, дороговказ —
Такий елементарний )))!
Бульвар Дванадцяти гусей,
Літак, що завалили.
Майдан Озброєних Курей —
Біологічна сила!
ЦигАн-танкістів поруч сад,
Провулок Помідорів —
Атакували, що літак
У Харкові, з балкона.
Джавелінська вулиця
І Конотопських відьом,
Арестовича бульвар
Куток зелений Кіма.
Привид Києва — центральний,
Має назву, парк.
Комплекс там монументальний:
Бджола — мастак атак!
Ресторани — «Паляниця»
Буде модна назва.
Напис є на всіх митницЯх:
«Раша, не .уй шастать!»
Баби Наташі Перехрестя.
Такий фольклор народний.
Менталітет проти нашестя
Для нації — природно!
Так, насправді відбудуймо
Ми своє життя!
Буде Славна Україна!
Й прекрасне майбуття!
26.03.2022
СЬОГОДНІ В НЕБІ ЖУРАВЛІ
Журавки повертаються додому…
Курличуть в небі, бачать землю під крилом:
Свою, рідненьку і поля знайомі,
У вишині пливуть немов, човном.
Дивлюся в небо й втримати не можу
Сльози, що самі течуть рікою…
Разом із небом обійняти хочу,
Вам розказати, що ми спалені війною.
На дворі дощ і небо сіре-сіре…
Не перешкода, бо тримає стрій,
На Батьківщину прагне ключ пташиний…
Несе Весну і Перемогу й Мир!
03.04.2022
РОСЯНИЙ РАНОК
Сьогодні вранішні роси
впали, холодні і сиві…
По рОсяним травам йду боса
цілющі збираю краплини.
Говорять, що роси багаті
живильною міццю природи.
НедАрма вкраїнські дівчата
обличчя вмивали на вроду.
Зберу у долоні росинки
по крапелькам із листочків:
котяться намистинки
немов кришталеві дзвіночки.
Випила кілька краплинок —
тисячу райдужних блисків!
Оксамитом лежать на стеблинках
пригоршні вранішніх іскор.
В захваті завмираю…
НавкругИ неймовірна тиша…
Промені сонця яскраві
торкнулись землі з узвишшя.
І тільки вітер диханням
пошепки ледь доторкнувся
травинки й завис у мовчанні…
І більше не ворухнувся.
Сьогодні вранішні роси
впали, холодні і сиві
По росяним травам йду боса,
цілющі збираю краплини.
15.05.2022
МИ ТАК СХОЖІ НА КУЛЬБАБИ
ПосивІли кульбаби.
Як швидко їх вік проминув.
Змінилися фарби.
Жовтіли, а нині голівки в пуху.
Здавалося б тільки
До сонечка стебло тягнули —
Зеленії стрілки.
Вже й кошики квітом вдягнули.
СрібнІ парасольки
Біліють пухнастим чубком,
На вІтру квітОньки
Розносяться далі лужком,
Щоб жити по світу…
Природних законів завіт:
Летять кульбо-діти…
Щоб далі продовжити рід.
05.06.2022
БІЛО-РОЖЕВІ ПІВОНІЇ
День народження мій. Вісімнадцять!
Скільки щасливих хвилин!
Я тендітна, в рожевому платтячці
Чекаю гостей іменин.
Заходять гурьбою. Я чую
Від друзів веселе: «Віват!»
І у вітальні вирує
Півоній п’янкий аромат.
Оберемок півоній духмяних
Гості мої принесли.
Обіймаємось і потопаєм
У біло-рожевій красі!
Шампанське, віршІ, побажання…
Попереду ціле життя!
Я слухаю щирі вітання.
Мрії. Весна. Почуття.
І море прекрасних півоній…
Заполонили весь дім.
Ніжних, легких, граціозних,
Пишних, чарівних рослин.
Сиділа, обнявши коліна,
Тонула в квітковім раю…
С тих пір ці півонії дивні
Більше всіх квітів люблю.
Взірець і вінець сотворіння:
Пелюстковий ніжний ажюр.
Пухнастий, легкий, неймовірний!
Оксамит і гіпюр, і велюр.
Як квітне, пройти неможливо
Повз білі хмаринки кущів,
Милуватись казковому диву,
Біля півоній присів.
Велично піднявшись над вазою,
Сонця в кімнату додав,
Сяє, розточує пахощі
Гідна яскравих похвал.
Не звільнюсь від півоній полону…
Обличчям в пелюстках тону.
І королеви корону
Не троянді, а їй віддаю!
09.06.2022
Подано до проєкту у 2022 році
