ВІЙНА. ІЗЮМ
Козацька столиця край Дикого Поля,
Прозора перлина прогірклого степу,
В снігу полину не притоптані стебла
І вітер благає у місяця солі
Засипати очі харцизам-забродам,
Ропою залити орду отупілу.
Тут пагін у лісі козацького роду,
Тут сіяли славу і зла не терпіли!
Все в світі минає: і щастя, і лихо.
Ця fata morgana із долі й недолі.
Та сяє крізь морок козацька столиця
Край сивого степу, край Дикого Поля!
04.03.2022
ВІЙНА. ХАРКІВ. РУЇНИ
За одним пошкодуєш, сидячи між руїн, —
Що не можеш тримати в руках джавелін,
Що недужа й безсила стареча рука
Проти зграї шакалів, ракети і літака.
За одним пошкодуєш, сидячи між руїн, —
Що не можеш нічим зупинити рої
Сарани, що невпинно летить зусібіч,
Обгризає гілля у беріз і дубів.
За одним пошкодуєш, сидячи між руїн, —
Що давно полягли побратими твої,
Ти ж, уламок старих, незборимих часів,
Не соромся сльози, в ній оновлення сіль!
09. 03.2022
ВІЙНА. МАРІУПОЛЬ
Місто Марії над морем, печалі,
Крові та сліз понад міру пролито.
Янгол спасіння сюди не причалив,
А милосердя голуба вбито.
Тут в плащаницю із надписом «Діти»
Кидають бомби, пускають снаряди.
Морю від лиха нікуди не дітись,
В моря із лихом свої субпідряди.
Псами скаженими місто Марії
Насмерть осаджене, годі благати.
З півночі пси причвалали погрітись
Біля вкраїнської пишної хати.
Люди, у кого є серце, не гайтесь!
Руште на прощу до міста Марії.
Там між руїн немовлят відшукайте,
Серця теплом захистіть і зігрійте!
18.03 2022
ВІЙНА. БУЧА. ГОСТОМЕЛЬ. ОХТИРКА
В темних безоднях піняться води,
В нішах безчасся гинуть народи.
Ті, що пішли, не повернуться знову.
Голос з могили, тиха розмова…
Сльози з ядучими скалками солі
Десь на могилах зійдуть росою.
Є в Божім Царстві й гожа година,
Там уві сні усміхнулась дитина
Й раптом заплакала і закричала,
І захлинулася в морі печалі.
Ось було небо і сонце, і мама.
Щезло за мить, вже нічого немає!
Годі вишукувать межі та грані,
Тут кожен звук пада сіллю на рани.
Й ти човник втіхи покинь на причалі,
Надто розбурхане море печалі…
20. 03.2022
ГЕРОЇ АЗОВСТАЛІ
«Нещасна країна, яка потребує героїв»
Бертольт Брехт
Можна скувати, дати отруту,
Зір затуманити можна герою.
Міль торжествує: все в неї круто!
Підла й підступна, має ж бо зброю,
Всіх малодушних аби налякати,
Всіх лицемірів благословити.
Рідного брата – в дарунок для ката.
Що буде далі, – туманом сповите.
Все буде добре, нема в тому сумніву,
Мед-молоко потечуть до вас ріками.
Лиш не чіпайте ви тих, кому сумно,
Лиш про героїв не просторікуйте!
18.05.2022
Подано до проєкту у 2022 році