Іронія

100 слів про себе:

Казьміна Ірина, бібліотекарка.

Більше десяти років тому в інтернеті мені на очі потрапили смішні чотиривірші, вони називалися пиріжки та порошки. Спочатку я тільки читала, а потім і сама спробувала складати, та це виявилося не так легко. Тож нові вірші в моєму записнику з’являлися рідко.

Оскільки жанр зародився в росії, то знайти ці вірші можна було лише російською мовою, жодної української групи.

З початком повномасштабного вторгнення в мене з’явилася відраза до російської. А ще постало питання: а як же тепер? Стільки авторів-українців писали ці вірші в російських групах, бо інших не було, то тепер їм доведеться кинути віршувати?

Як виявилося, це хвилювало не лише мене. У квітні 2023 р. у фейсбуці з’явилася група «Віршики-пиріжки» українською мовою.

Я стала її першим автором, який писав у форматі, ще кілька учасників складали звичайні чотиривірші. Оскільки інших пиріжкарів не було, а групу треба розкручувати, намагалася писати кожного дня, вичавлювала з себе різні ідеї. Виявилося, що це дуже добре відволікає від думок про ті жахи, які відбувалися в нашій країні. Поступово «набила руку» і писати стало легше, тепер в мене цих віршиків багатенько, є навіть непогані. )))

Тож презентую вам мої пиріжки (це ті, що без рими) і порошки (віршики з римою). За правилами жанру вони пишуться малими літерами без розділових знаків. Бувають не лише смішними, а й філософськими, ліричними…

100 слів про себе:

Казьміна Ірина, бібліотекарка.

Більше десяти років тому в інтернеті мені на очі потрапили смішні чотиривірші, вони називалися пиріжки та порошки. Спочатку я тільки читала, а потім і сама спробувала складати, та це виявилося не так легко. Тож нові вірші в моєму записнику з’являлися рідко.

Оскільки жанр зародився в росії, то знайти ці вірші можна було лише російською мовою, жодної української групи.

З початком повномасштабного вторгнення в мене з’явилася відраза до російської. А ще постало питання: а як же тепер? Стільки авторів-українців писали ці вірші в російських групах, бо інших не було, то тепер їм доведеться кинути віршувати?

Як виявилося, це хвилювало не лише мене. У квітні 2023 р. у фейсбуці з’явилася група «Віршики-пиріжки» українською мовою.

Я стала її першим автором, який писав у форматі, ще кілька учасників складали звичайні чотиривірші. Оскільки інших пиріжкарів не було, а групу треба розкручувати, намагалася писати кожного дня, вичавлювала з себе різні ідеї. Виявилося, що це дуже добре відволікає від думок про ті жахи, які відбувалися в нашій країні. Поступово «набила руку» і писати стало легше, тепер в мене цих віршиків багатенько, є навіть непогані. )))

Тож презентую вам мої пиріжки (це ті, що без рими) і порошки (віршики з римою). За правилами жанру вони пишуться малими літерами без розділових знаків. Бувають не лише смішними, а й філософськими, ліричними…