* * *
За кожну школу і садок —
Бувайте прокляті!
Лікарню кожну та місток —
Бувайте прокляті!
За кожну бомбу і снаряд —
Бувайте прокляті!
За кулю, вибухи гармат —
Бувайте прокляті!
За перепахане вогнем —
Бувайте прокляті!
Домівки кинутої щем —
Бувайте прокляті!
За крик дитячий і сльозу —
Бувайте прокляті!
Підвалів тишу грозову —
Бувайте прокляті!
За кожну літеру брехні —
Бувайте прокляті!
Хто городив і вірив їм —
Бувайте прокляті!
За переламане життя —
Бувайте прокляті!
За неможливість обійнять —
Бувайте прокляті!
За мирний атом у вогні —
Бувайте прокляті!
Весни скривавленої біль —
Бувайте прокляті!
09.03.2022
* * *
О, як ви кликали війну
До дому,
Не відчуваючи вини
Ні в чому.
Як звинувачували світ
У зрадах,
Перекладаючи свої
Всі вади.
Як сподівались за війни
Покращень,
Своєї долі коштом всіх,
ледачі.
Експортували сором, страх
Свідомо,
Ретранслювали заздрість, крах
За колом.
Епоху іменем назвуть
Героїв.
На подвиг попит є з-за вас,
Ізгої.
Нестимуть спонсори війни
Покуту.
Надія, віра і любов
Є сутнє.
17.09.2023
* * *
Прокинься, світе! Суне тьма.
Не до питань про особисте.
Ущент розбещена юрба
Мети немає зупинитись.
Якщо не зараз, то коли
У людства шанси об’єднатись?
Рак всюдисущий допоки
До самоїдства не дістався.
Війни чужої не бува
І справедливість поза часом.
Непокаранням зло зроста,
Запізно суд, за зраду — страта.
Ріки кривавої брандспойт
Не уповільнює пожеж.
Вразливу сталість має фронт
І тероризм не має меж.
Не озираючись на інших,
Вкладатись справами до ста,
Бо нині й тут то є найліпше.
Прокинься, світе! Суне тьма.
05.11.2023
* * *
А ми і мертві вам страшні.
Уже ж і свідків сумно обмаль.
Свободи зерна проросли
У щільно зціплених долонях.
Канонізатори убивць.
Митці брехні на заробітку.
Чужих мисливці гаманців.
Хрестів родинних гній «Торгсину».
Ми пам’ятаємо про все.
Не вибачає термін злочин.
Розбиті жорна гнівлять степ.
Вікном при свічці зброя вроча.
25.11.2023
* * *
До крові та кістки оголено змісти.
Усе тимчасове. Одвічне життя.
Стосунки важливі, де людяність, гідність
У кризу, війну, під сирени виття.
Гуртує кохання, турбота по справі,
І слів не потрібно, багато, складних.
Минуле в минулому. Справжнє наявне.
Майбутнє залежне від спільності дій.
Від люті та гніву зростає суб’єктність,
Приватного простору місце і час.
Від неї насінням свідомість і чесність,
Повага і вдячність за врятований шанс.
Ніхто і нічого нікому не винен,
Окрім присягань, обіцянок своїх.
Бо захист про совість в усім докорінно,
Не нами початий, в тім прийнятий бій.
03.01.2024
Подано до проєкту у 2024 році
