* * *
Закрийте нам небо, НАТО, благаєм!!!
Спасіть наші душі, домівки, міста.
Як важко дивитись на рідну
Вкраїну, коли вона, ненька, в крові потопа…
За що ж наша мила, красива, квітуча, ти стала за тиждень темніша за тучу!!??
За що наші діти страждають!!?? У сховищах під свічкою книжку читають…
За що наші старші «Діти війни» проходять це пекло вдруге в житті!!??
Прошу тебе, Боже, спаси й сохрани, прости нам великі й маленькі гріхи.
04.03.2022
* * *
Моя квітуча ненька Україна!!
Тебе поставити хотіли б на коліна.
Але ти сильна, витримуєш удар. Наш Харків б’ють і день, і ніч, але ти ворогу своєму даєш відсіч!
Моя родюча ненька Україна!
Розіб’ють вороги собі оті коліна,
Бо ти стоїш могутньою стіною
І не даєш ступити ворогу ногою!
Моя ти Незалежна Україна!
Тримайся, мила, ніжна і єдина.
Тримайся ради нас, своїх дітей,
Не падай духом під вогнем ворожим.
А ми помолимося тихо, молитва допоможе.
05.03.2022
* * *
Моя маленька рідна земля, квітучі поля, мій найкращий і серцю милий, мій Золочів ріднесенький, красивий!
Найкращі люди, найкращі села, який же ти до кінця лютого був родючий і веселий…
А зараз похмурі дні, розбита від кулі земля, понівечені від вибуху хати і поля…
Розбиті душі, серця, поранені люди… але надія жива!!!
Мій рідний Золочів, мій дім, моя родина, молюся кожен день за МИР на Батьківщині.
16.04.2022
* * *
Ми вже не будемо такими як колись,
Хтось став цінити те що має, хтось став добрішим, справжнім, хтось все навколо проклинає…
В такий тяжкий нестерпний час моліться Богу, і він підкаже правильну дорогу.
Молімося за мир на нашій Україні, за батька, матір, за дитину.
За свого впертого сусіда, який постійно докучав.
Простіть усіх хто ображав.
Ми вже не будемо такими як колись… Війна зробила болючі корективи.
І щоб на серці не було колючого нариву, молімося! В молитві наша сила.
06.05.2022
* * *
Ти просто будь… у серці, у душі.
Ти просто будь, хоча і так далеко, ти у тім краї де летять лелеки, де дім стоїть наш, а у нім усе життя…
Життя… де народжувались діти,
Де тато з мамою тебе ночами колисали.
У пісні колисковій щоразу обіцяли тобі, дитині, тиху мирну ніч…
Вибач, дитинко, не стримали слова.
У мирний твій сон увірвались потвори.
Колиску твою захитало від лиха,
А ми усміхались тобі на втіху.
І ось стіни сирі, і підлога без килима, темний підвал, мамо, страшно, спаси мене!!!
Мамо, страшно! Я хочу як вчора, чаю попити й збиратись до школи.
09.05.2022
* * *
Влучила ракета у двори мого дитинства, у будинок до людей, у серця і душі прямим попаданням все навкруги розрушивши…
А ще недавно, як було, йдемо поміж будинками, а поруч гарні квітники, милують око залюбки.
А поруч грались діти, а поруч радість, сміх…
Тепер як сон у пам’яті усіх.
І кожен, тепер, закриваючі очі стоятиме біля будинку щоночі.
Бо пам’ять жива, бо є що згадати,
бо хочеться кожному в своє ліжко лягати.
Дитині в кімнаті читати книжки, а в планах на завтра пекти пиріжки.
Тримаємося людоньки милі, заради дітей, заради довгоочікуваного миру!!!
22.06.2022
Подано до проєкту у 2022 році
