Далека, чужа країна, де йшла невідома жахлива війна, про яку радянські засоби інформації давали лише дозовані новини й повідомлення. Знайомі ж переповідали іншу, страшну і болючу правду…
Ще й досі точаться суперечки між істориками, політиками і військовими про тодішню доцільність введення Обмеженого контингенту радянських військ в Афганістан. Парадоксально, але так чи інакше, всі версії є певною мірою слушними і заслуговують на увагу. Але найголовнішим є те, що наші хлопці, яким судилося у мирний час у своїй країні виносити воєнні випробування за її межами, – з честю і гідністю виконали свій інтернаціональний обов’язок.
До акції у бібліотеці залучили учасника бойових дій в Афганістані, полковника у відставці Литвина Анатолія Лукича. Учнівська молодь із зацікавленням слухала розповідь людини, досвідченого вояка, що знає справжню ціну життя і смерті. Переглянуто також і відеопрезентацію «Афганістан болить в моїй душі..».
…Все далі і далі відходять від нас пекельні афганські події. Непрості часи і сьогодні для України, коли в повітрі витає гроза нової війни. Але це не применшує звитяжних років афганського протистояння. Організатори заходу та школярі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих воїнів-афганців.
