В рамках виставки представлені книги, які знайомлять читачів із звичаями і традиціями українського народу, відомими та давно забутими фактами.
4 червня – День Святої Трійці – одне з головних християнських свят, яке у православ’ї входить до числа ванадцяти головних свят, а в Католицькій церкві має найвищий статус торжества. Відзначається на 50-й день після Великодня, тому має ще іншу назву – П’ятидесятниця.
У Святу Трійцю православна церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його.
Також П’ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви. Цього дня, як пишеться у святих книгах, з небес на апостолів – простих 12 рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою були у світлиці будинку на Сіонській горі, – зійшли вогненні язики Святого Духа, і апостоли заговорили різними мовами, щоб надалі йти до народів і проповідувати християнство.
У Зелену неділю збереглася традиція прикрашати свої будинки травою, квітами, зеленими гілками дерев: клена, верби, липи. Забороненим деревом у наших предків вважалася осика. Гілки прикріплювали до вікон, на ворота, а підлогу було прийнято устеляти травами: любистком, м’ятою, лепехою або як її називають в народі – татарським зіллям. Вважалося, що в ці дні рослини володіють особливою силою, тому захищали сім’ї від усіх бід, допомагали одужати хворим.
Також на Трійцю не прийнято купатися у водоймах і, звісно, як і у всі свята, потрібно обходитись без сварок та злості. У понеділок віряни відзначають День Святого Духа, у який забороняється працювати на землі, але можна шукати в ній скарб. Нібито земля в цей день обов’язково подарує хорошій людині щось цінне.
