Життя Майн Ріда не менш цікаве, ніж життя його героїв. В Америці він змінив безліч професій: торгував, полював, писав вірші, був учителем у аристократичному сімействі, був газетним репортером, редактором газети, клерком провіантській контори.
Як кореспондент газет “Спіріт оф тайм” Майн Рід взяв участь в мексиканській війні 1846-1848 рр., не надто замислюючись тоді про характер цієї війни, загарбницької з боку Америки. За відвагу він отримав чин старшого лейтенанта, потім стає капітаном (пізніше він любив називати себе «капітаном Майн Рідом»). Важке поранення в стегно, отримане ним в бою під час штурму фортеці Чапультепек, турбувало його все життя. Він лікувався в штаті Огайо, в будинку свого товариша, де і був написаний його перший роман «Вільні стрілки», опублікований в Англії в 1850-му році.
У 1848 році в чині капітана Майн Рід виходить у відставку, але тут же поспішає виїхати до Європи, щоб взяти участь в революційному русі спочатку в Баварії, потім в Угорщині. Але прибуває він туди занадто пізно. Революційним подіям Майн Рід присвячує роман «Дружина-дитя», героєм якого став ірландський революціонер Мейнард. Написаний в середині 1850-х років, роман був опублікований посмертно, в 1885 році.
Майн Рід осідає в Лондоні. Зазнавши невдачі на комерційному та журналістському терені (Рід намагався заснувати новий журнал), він вирішує присвятити себе літературі.
Протягом наступного десятиліття виходять кращі романи письменника: «Білий вождь» (1855), “Квартеронка” (1856), “Мисливці за скальпами” (1857), “Оцеола, вождь семінолів” (1859), «Вершник без голови» (1865 ) та інші. Їх супроводжує бурхливий успіх.
В останні роки життя Рід, який пережив свою популярність, пише науково-популярні книги для юнацтва. Весь цей час він страждає від фізичного і нервового розладу і в 1883 році помирає.
Майн Рід визнаний одним з кращих письменників для юнацтва. Гуманізм і співчуття силам справедливості, майстерність сюжету і сьогодні викликають інтерес до книг Майн Ріда, роблять його одним з найпопулярніших авторів у багатьох країнах.
