Водохреща – це третє найбільше і завершальне свято Різдвяно-Новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах, де були церкви, святили воду. Зранку чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста («йордана»), ставили його поруч з ополонкою і обливали червоним буряковим квасом.
19 січня у церквах святять воду. Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж кожний господар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі. Вважається, що на Йордан вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби.
Існують такі повір’я:
Коли на Водохреща риба табунами ходить – на рої добре. На Водохреща день теплий — буде хліб темний. Якщо похмуро — хліба буде вдосталь. Йде лапатий сніг — на врожай.Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій біді.
Удень йде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, в обід — середньої, а ввечері — пізньої. Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба. Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба будуть чисті, а якщо похмурий, небо вкрите хмарами — у колосках буде багато «сажки».
