На січень, який в народі ще називають студнем, припадає три свята: Різдво, Новий рік і Водохреща.
Новий рік наші предки зустрічали навесні, і лише з утвердженням християнського календаря, а точніше після указу Петра I його почали відзначати взимку. Тому інколи дивно чути: у колядках чи щедрівках, які співають у січні, про зиму, мороз і метелицю не згадується, зате віншують прихід весни, пробудження природи, початок польових робіт:
Тепер Новий рік зустрічаємо двічі: 1 січня за новим стилем і 13 січня за старим. До Новоріччя за новим стилем наш народ так і не створив особливих обрядів. До цього дня, зазвичай, прикрашають ялинку, готують святкові страви, подарунки, обмінюються усними та письмовими новорічними побажаннями.
Найбільшим зимовим святом є Різдво Христове, або Коляда, свято Сонця в дохристиянську епоху. Напередодні, 6 січня, у Святий вечір, на покуті господар ставив Дідуха (у минулому необмолочений снопик, найчастіше з жита), а господиня виставляла на стіл кутю і пісні страви. Тільки-но сходила вечірня зірка, сім’я сідала до столу і після молитви починала вечерю. Батько родини підкидав до стелі ложку куті (щоб роїлися бджоли), запрошував Мороза кутю їсти. Також на стіл клали ложки для родичів, які були в дорозі або далеко від дому. Стіл із стравами залишали на всю ніч – для душ покійних родичів.Різдво святкували три дні..
Перед старим Новим Роком (13 січня), на Меланію, по обіді починали щедрувати (колись це були діти, пізніше дівчата), увечері водили Маланку і Козу.В одних місцевостях образ Маланки був гумористичний, в інших – урочистий, наприклад:У колядках та щедрівках переважають мотиви світотворення, возвеличення господарів, побажання їм і дітям здоров’я й добробуту, а молоді – одруження.
14 січня, на Василя, вранці засівають. В кожній хаті чекають, щоб першим зайшов чоловік чи хлопець, бо за народним повір’ям це принесе щастя. Засіваючи зерном, бажають доброго врожаю і міцного здоров’я:
На щастя, на здоров’я, на Новий Рік,
Щоб краще родило ніж торік,
Коноплі під стелю, льону по коліна,
Щоб у вас, хрещених, голова не боліла!
Колядували й щедрували не тільки дорослі, а й діти. Впродовж двох тижнів не робили грубої роботи, з хати виносили всі знаряддя праці, не можна було ні шити, ні прясти.
19 січня – свято Водохреща, Водосвяття, Богоявлення. У святі Водохреща, як і у всіх святах, злилися воєдино народні традиції з церковними. Цього дня відбулося хрещення Спасителя на річці Йордані, а тому 19 січня ще називають святом Йордану. У цей день на річках чи водоймищах чоловіки випилюють із криги хреста, обливають буряковим квасом, часто роблять престол і царські врата, прикрашають їх гілками хвої та освячують воду.
