«В борні за мальовничу Україну» – так назвали організатори цикл художніх композицій, що вирішено у стилі українського живопису. На тлі нинішньої подекуди масової вульгарності і несмаку, – це художнє розмаїття картин буде цілющим джерелом для спраглих. Для тих, кому близьке образотворче ремесло.
Глядачі вже мали нагоду подивитися її картини раніше. Приблизно з десяток літ тому персональна живописна виставка молодесенької Юлії проходила в Сахновщинському районному (на той час) Будинку культури. І, до речі, резонанс про талановиту землячку, ще новачка художнього світу був цілком потужним. Але то були інші картини. Сьогоднішній вернісаж народжено умілими руками нещодавно.
Звідки ж ця магія колориту, глибоко сучасна і національна образна мова у роботах Юлії Стойкової? Чим пояснити її злет у мистецтві? В чому таємниці її творення, її незвичайного колористичного діапазону? Молода мисткиня не приховує фахові секрети. Відповідь – в її композиціях, за якими постає життя дівчини, її поетичне сприймання світу, її сенс краси в найвищому розумінні цього слова, коли Краса є добром, а Добро є красою. Кольорові витвори Юлії-чарівниці – це образна мова, традиції мистецтва, його закони, його бачення прекрасного. Як же вдалося тендітній дівчині з невеличкого провінційного селища осягнути витоки живописної краси? У цьому сприяли її батьки, мати – Бондаренко Ірина Іванівна та батько Анатолій Борисович. Вони змалечку виховували її в любові до рідної землі, до квітів, заохочували до малювання. Прагнули, аби в родині не призабулись предковічні традиції, щоби в донечки пробудилась духовна генетична пам’ять…
Звичайно, крихітна Юлечка малювала, як усі діти. Та незабаром вона стала ученицею Сахновщинської загальноосвітньої школи №2, де азам образотворчого мистецтва майстерно навчала вчителька Кудря Алла Анатоліївна. Згодом здібна юна учениця Бондаренко Юлія студіює творчі предмети на художньому відділенні Сахновщинської дитячої музичної школи у відомого педагога Гака Станіслава Володимировича. А потім взагалі вступила до Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну, де здобувала вищу базову освіту під наставництвом знаних зодчих: дизайнерів, архітекторів, художників, скульпторів. Тож наша героїня має професійну творчу спеціальність.
Імпровізована картинна галерея демонструє дивовижні пейзажі – гаї, гори, зиму, водну стихію, фрагменти скверу, квіти (бузок, лаванда, півонії, магнолії, соняшники, ромашки, цвіт конюшини), батьківське обійстя, лелече гніздо, тварини, північне сяйво, стримані натюрморти, є навіть портрет загадкової леді в капелюшку, і щось на кшталт козацько-лицарської геральдики. А як взірець інтегрування в широкий світ з його цінностями – в доробку й східні мотиви (сакура з пагодою). Вражає, полонить у творчості молодої майстрині пензля незвичайне колірне мислення, гранична інтенсивність палітри. Кожний твір неповторний за своїм вирішенням у колориті. І найголовніше – саме через колір, його образне розуміння, промовляє у цих полотнах сама Україна. Музика, пісенність ліній, що ними вирішене кожне зображення, – квіточка, деревце, деталь натюрморту – завжди у синтезі, єдності з композицією, у дивному вмінні авторки заповнити площину полотна. Відчувається, полотно для Юлечки – то не просто площина, це її поле, її Всесвіт, що вона має засівати зорями своїх думок, свого чуття. Саме українськість, національна сутність випромінюється у формотворчості, в образній діалектиці кольору, що сягає в глибинні духовні витоки, і водночас визначає у творах Юлії Стойкової сучасне спрямування, робить їх справді сьогоднішніми. Репрезентуйте ці написані пензлем роботи на будь-якій виставці живопису – і серед авторів ви безпомильно вирізните стиль нашої молодої майстрині, відчуєте, що тут промовляє слобожанська Україна. Очевидно, що тут не бракує патріотизму, бачиться велике розуміння художницею реалій сьогоднішньої України. Наша моральність, українська культура тримається саме на таких острівцях духовності. Щира подяка майстрині пензля за цю виставку! Бо, попри все, що діється в цьому непевному часі, картини яскраві, життєдайні, оптимістичні. Вони сприймаються як розрада й надія на кращу долю, багатої хлібом і людьми, нової, мирної України. Слава, честь і шана чудовій авторці робіт!
В Сахновщинській публічній бібліотеці виставка-продаж триватиме два тижні, після цього роботи Юлії представлятимуть на виставковій акції в місті Харкові. Тож кожен охочий зможе придбати за помірну ціну витвір мистецтва, написаний олійними фарбами. Бібліотека чекає поціновувачів художньої творчості. Частка виручених за продані твори коштів, буде направлена на потреби ЗСУ.
Теплі та щемливі слова на адресу майстрині образотворчого рукоділля висловили її мама Ірина Іванівна та колишній викладач спеціалізованого початкового навчального мистецького закладу Станіслав Володимирович. Презентацію виставки органічно доповнювали художні номери, підготовлені виконавцями: (жіночий вокальний квартет у складі Любові Волошиної, Лідії Греш, Раїси Поляцькової, Раїси Троїцької; талановиті солістки-вокалістки – новодмитрівська співачка Тетяна Проценко, сахновщанки Лариса Ситник та Ірина Троїцька).
А нашій винуватиці урочистостей – чарівній і перспективній Юлії Стойковій подальших творчих злетів, нових мистецьких надбань, численних незрадливих шанувальників її великого таланту!
