Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. В цьому році воно припадає на 16 травня. Свято не має ніякого політичного підґрунтя, покликане популяризувати українську культуру і традиції. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як ліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.
Сьогодні такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде. У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном.
Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. За традицією, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.
Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка також символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.
До Всесвітнього дня вишиванки в Мурафській сільській бібліотеці-філії експонується книжково-іллюстративна виставка «Українські вишиванки наче райдуги світанки», де представлені видання, які знайомлять з історією українського костюму, технікою вишивки сорочок. Цікавим буде дізнатись про символізм кольорів у вишивці давніх українців, види орнаменту та регіональний вплив на різноманіття візерунків.
#разом_до_Перемоги_з_бібліотекою
