«Кобзарю!
Знов до тебе я приходжу,
Бо ти для мене совість і закон.»
Ліна Костенко
Все йде, все минає… Та залишається пам’ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя, – писав поет, – становить частину історії моєї Батьківщини».
Тарас Шевченко – символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.
Шевченкове життя – це повість про те, що таке мистецтво, яке воно безмежне. Здається, усі обставини були проти того, щоб Шевченко став поетом і художником. Спочатку злидні, рабство, сваволя поміщика перешкоджали досягненню мети. Згодом, коли Шевченко їх здолав, сама держава перегородила шлях поетові. Він був фізично надломлений в’язницею та засланням, але своє мистецтво проніс до кінця життя.
Тарас Григорович Шевченко увійшов в історію української культури як великий демократ, видатний поет, прозаїк, драматург, художник, творець нової літератури та літературної мови, як виразник дум і пророк нашої нації.
«Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!»
До уваги читачів – твори письменника і книги про нього.
