До уваги користувачів – добірка цікавих видань про це дивовижне свято. В них закарбовані прадавні форми побуту та трудової діяльності, відображено духовний світ, специфічні риси міфологічного уявлення наших пращурів, збережена цінна історична інформація. Представлена література розповідає про культуру побуту українського народу, познайомить з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем звичаями, обрядами, прикметами, повір’ями та традиціями святкування.
Івана Купала одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилася ім’ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом. Свято Купала відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини.
Веселе народне свято тісно переплетене з язичницькими ритуалами та повір’ями.
літнього сонцестояння символізує народження літнього сонця – Купала.
Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування «Купала» поєдналося з християнським «Івана». На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності.
Прадавній бог Купало був уособленням Сонця, язичницьким божеством родючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основним символом свята був купальський вогонь, як символ небесного вогню, Марена ж уособлювала воду. Наші предки вважали, що світ народився не взимку, а започаткувався внаслідок священного шлюбу води і вогню. Саме у воді, заплідненій променем світла, зародилося життя. Отже, Купала – це свято кохання, свято плодючості усієї землі і людини.
Івана Купала українці святкують до цього часу, перестрибуючи через вогнище (засіб магічного очищення від лиха і запобігання його на наступний сонячний рік) та пускаючи за водою вінки.
У гуляннях брали участь всі. Наваривши вареників із сиром, символічно починали жнива. Навіть якщо озимина ще не достигала, брали серп і зжинали хоч один сніп, співаючи: «Господи, благослови!». Застілля присвячувалося Івану Хрестителю (у народі Іванові Купайлу), якого вважали покровителем хліборобів. Потім молодиці й чоловіки несли вареники, варяниці, пиво, квас на місце гуляння, частувалися самі й пригощали молодь.
Дівчата плели вінки з м’яти, меліси, рути, любистку, божого деревця,
чебрецю, васильків, резеди та інших запашних трав. Іноді робили ляльки-трав’яниці – оберіг на здоров’я та гарний сон.
В давні часи виготовляючи трав’яну основу ляльки, вплетали духмяні лікувальні трави: мяту, чебрець, мелісу та інші, які мали позитивний вплив на стан здоров’я людини.
Свято Івана Купала надихало багатьох художників слова.
На початку 30-х років ХІХ ст. Микола Гоголь написав «Вечір проти Івана Купала», у другій половині ХІХ ст. Михайло Старицький написав драму «Ніч під Івана Купала», у 1912 році вийшла друком драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», головна героїня якої лісова Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення усього прекрасного, живого природного світу. Свято знайшло відображення і у сучасній українській художній літературі – у 2018 році вийшла друком повість української письменниці Наталії Довгопол «Карпатська казка, або десять днів до Івана Купала”.
Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю. Від того, куди попливе вінок судили куди дівчина піде заміж.
Ще за легендою у купальську ніч з’являється квітка папороті, яка цвіте лише одну коротку мить. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто зірве цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби.
Також вірять, що зібрані в ніч на Івана Купала, чи вранці з “іванівською” росою, лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу.
З Днем Івана Купала!! Нехай Ваше душевне багаття радості відганяє всі печалі та хвороби, а водоспади веселощів і сміху пожвавлюють Ваші серця! Вірте в чудеса, вони трапляються!
