14 жовтня – День українського козацтва. В історії українського народу особливе місце посідає козацтво – гордість, сила та опора протягом багатьох століть. Козацтво – носій гетьманського коду предків, це непереможний і незламний дух Б. Хмельницикого, І. Сірка, П. Сагайдачного.
Звичай вшановувати Покрову, як покровительку українського війська від руських князів перейшов до козацтва. Свято Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших у козаків. За це воно отримало іншу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображено українських ієрархів, гетьманів і козаків. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви «Покрови», «Покровське», «Новопокровка».
Значного поширення культ заступництва Пресвятої Богородиці набув і в Українській козацькій державі – Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов’язане з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи. Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі,побратимство.
Матеріали виставки несуть в собі найцікавішу інформацію про українське козацтво минулих часів, його прагнення, ідеї.
