Євген Гуцало вважається одним з найрізноманітніше жанровим письменником. Він народився 14 січня 1937 року в невеликому селі Старий Животів Вінницької області в родині сільських вчителів.
Ще під час навчання в школі він почав робити самостійні кроки на літературній ниві. Свої доробки надсилав до редакцій журналів та газет. Але тоді він не отримав жодної позитивної відповіді. З самого дитинства мріяв стати журналістом. Але не пройшовши конкурсу до Київського університету, сильно переживав. Та все ж через рік вирішив вступити до Ніжинського педагогічного інституту імені Гоголя. Він працював у газетах Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини та в «Літературній Україні».
Перша збірка, яка побачила світ у 1962 році – це «Люди серед людей». Після її друку письменника включили до складу делегації молодих літераторів, яка відвідала Францію. Його літературна творчість налічує понад 200 оповідань, 20 повістей, 2 романи, 3 збірки поезій, книжки для дітей та публіцистика.
Євген Гуцало дружив з такими українськими літературними геніями, такими як: Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Григір Тютюнник.
Помер Євген Пилипович Гуцало у 1995 році. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Твори Євгена Пилиповича були перекладені на декілька мов – російську, білоруську, німецьку, румунську та чеську.
Має багато нагород, серед них – Літературну премію імені Юрія Яновського за збірки оповідань «Полювання з гончим псом», «Орлами орано», «Що ми знаємо про любов», та «Оповідання з Тернівки» (1982); Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка (1985), Міжнародну премію фундації О. і Т. Антоновичів (1995), Премію ім. І. Огієнка (1995). Євген Пилипович Гуцало став лауреатом премії Антоновичів за роман «Позичений чоловік» у 1981 році. У 1985 році став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка за збірку оповідань «Пролетіли коні» та повість «Саййора».
На виставці представлені власні твори ювіляра, а також література та інформація про життя і творчість видатного українського письменника.
