Чорнобиль… Це слово стало символом печалі й скорботи, символом трагедії, що сталася 26 квітня 1986 року. Тієї весняної ночі почалася Чорнобильська ера. Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства.
Країна ще нічого не знала. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу буде потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося. А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих.
Найпершим, у кого зупинилося у мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Каменюк. Його, опаленого та опроміненого, винесли на руках пожежники і поховали на першому сільському кладовищі.
Валерія Івановича так і не знайшли… Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю. «Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго…
Сьогодні весь світ знає про ту виняткову місію, яку взяли на себе під час подолання ядерної стихії працівники пожежної охорони. Крізь пекло Чорнобиля пройшли 6217 пожежників з усіх областей України. Ще й сьогодні ми не можемо сповна оцінити й осмислити наслідки фатального вибуху, щоб спрогнозувати його відлуння в майбутньому. Знаємо тільки, що це назавжди.
Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У життя мільйонів людей увійшли слова «радіація», «зона», «ліквідатор», «відселення». А на квітучий українській землі з’явилися порожні міста і села, мертвий ліс, до якого не можна наближатися, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.
Минуло 36 років після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті.
Щороку ми повертаємося пам’яттю і серцем до незабутніх трагічних подій, щоб ще раз осягнути, кому зобов’язані чистим небом над головою, можливістю жити і ростити дітей та онуків. Ми віддаємо данину шани і вдячності тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради життя і майбутнього свого народу та всього людства.
На виставці представлені книги та періодичні видання, в яких висвітлено причини та наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, а також події з ліквідації наслідків тієї катастрофи та долі її учасників.
