В рамках заходу підготовлено інформаційні матеріали «Вони Герої… з Неба нам на захист» та відеоматеріали: «Євромайдан: як усе починалось», «20 лютого. День пам’яті Героїв Небесної Сотні», «Пам’яті Героїв Небесної Сотні» та «Хто назвав загиблих Небесною Сотнею і як з’явилась «Плине кача».
20 лютого 2014 року — поворотна дата в історії України. Це день, коли масовим розстрілом протестувальників у центрі Києва та вторгненням спецпризначенців на територію Автономної Республіки Крим путінська росія розпочала неоголошену війну проти нашої держави.
Попри це, 20 лютого 2014-го народилася нова, справді незалежна Україна. Не продовження УРСР, не аморфне утворення без національної ідеї та ідеології, а дійсно вільна, модерна, усвідомлена держава, яка здатна об’єднувати навколо себе інші народи. Єднати, щоб будувати світовий порядок, в якому права і свободи людини — понад усе.
Саме в такій Україні тоталітарна імперська росія побачила загрозу своєму існуванню. І саме тому наша держава вже ніколи не буде такою, якою була до цього.
З 2015 року дата 20 лютого закарбована в українському календарі як День Героїв Небесної Сотні. В Указі Президента України сказано, що цей пам’ятний день встановлено з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Тоді, в листопаді 2013 року — лютому 2014, хтось виходив за економічні права, хтось виходив проти податкових реформ Тігіпка, проти пенсійного законодавства Азарова, хтось виходив проти національного пригноблення, коли бачив «табачниківщину». Когось обурювала різка зміна геополітичного курсу — відмова від євроінтеграції. І тому треба було знайти спільний знаменник. Гідність, людська гідність включала в себе всі ці аспекти і мотиви. Але аксіомою є те, що щойно Україна підіймається на національну революцію, як нападає москва. Бо наявність незалежної національної України є потенційною загрозою для російського імперіалізму.
Не може бути на одному геополітичному просторі українська суб’єктна, самодостатня, незалежна держава з українською нацією, яка відновила свою ідентичність, і російська імперія.
Тож зараз ми переживаємо наступний етап — війну за гідність. І результат цієї війни покаже, чи досягнемо ми цілей Революції Гідності.
Сьогодні рівно десять років від початку російсько-української війни. Війни за право бути українцями, за наше національне і державне майбутнє, за людську гідність.
Події зими 2014 року, коли протистояння між українським народом і тодішнім режимом досягло максимального прояву, стали трагічною сторінкою нашої історії. 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків людей зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні — були заарештовані та піддані тортурам. Найбільше активістів Майдану — 48 осіб загинуло 20 лютого 2014 року. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013-2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, — 82 роки. Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. 22 січня 2014 року від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. 18-20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей — 78 осіб, після 20 лютого — ще 20. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого.
Усі Герої залишаються у пам’яті народу, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь. 104 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані — посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
Україна заплатила високу ціну за звільнення від диктатури та свій цивілізаційний вибір — бути частиною Європи. 17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
Зараз у небесному війську України вже не сотня, а тисячі незламних, нескорених, незабутніх лицарів світла. Вони здобули право говорити на рівних із нашими славетними пращурами.
Ми обов’язково помстимося за всіх, хто поліг смертю хоробрих, хто захистив наше майбутнє ціною власного життя. Ця війна завершиться українською Перемогою в пам’ять про кожного Героя всіх наших Небесних сотень.
