Щороку 14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, або, як його просто називають, – День ліквідатора. У цю дату згадують усіх, хто, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, зберіг нам майбутнє і кого, на жаль, уже немає серед нас.
26 квітня 1986 року в Радянському Союзі, а саме в Українській РСР, сталася найстрашніша в історії людства техногенна катастрофа – аварія на Чорнобильській атомній станції. Наслідки цієї катастрофи ми відчуваємо й донині, але неможливо навіть уявити, якими вони могли б бути, якби не самовідданість людей-ліквідаторів цієї катастрофи.
У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь люди найрізноманітніших професій: пожежники, енергетики, військовослужбовці, інженери, будівельники, робітники. Це щонайменше 90 тисяч осіб (за найскромнішими підрахунками), яким довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати дезактивацію приміщень і проммайданчика станції, а також території навколо… Потім вони проектували і будували об’єкт “Укриття” – саркофаг над зруйнованим енергоблоком, готували післяаварійний пуск блоків ЧАЕС. Аварію було локалізовано, але багато хто з ліквідаторів ЧАЕС заплатили за це своїми життями і здоров’ям.
14 грудня 1986 року – день, коли було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. У листопаді 2006 року указом Президента України в цю дату було засновано День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
