Століття минають, але українська вишивка не поблякла, не втратила своєї ролі в розмаїтті народних ремесел. Навпаки, стала вишуканішою, довершенішою і посіла гідне місце у приватних колекціях, виставкових залах. Синтез символів вишивки, її образів з далекого минулого та сучасної дійсності, виражений різноманітними формами. Візерунок вишитих робіт свідчить про своєрідність народного світосприймання, глибину і щедрість внутрішнього світу майстрів. Якщо душа не бринить музикою і не світиться любов’ю, нічого й братися за голку! Тому й вражають рукотворні вироби своєю неповторністю, красою, майстерністю. Тому вони й роблять нашу буденну круговерть життя більш наповненою і святковою.
Володимирівським майстрам притаманний стиль сивої давнини, але в нових роботах, українському вбранні вже зустрічаються й елементи сучасності. Мешканці села разом з працівниками культури красномовно це продемонстрували, вдягнувши національні строї.
Усяка добра справа потребує уваги і віддачі. Так і заняття народними ремеслами. Не дивлячись на військову агресію, все ж триває зоряна година вишиванки. Бо духовне відродження України, високий злет патріотичного самоусвідомлення неможливі без декоративно-прикладного мистецтва. Саме цим багатством повниться душа українця.
