Життєвий шлях Тараса Григоровича Шевченка був дуже важким. Ви тільки задумайтеся – з 47 прожитих років він 24 був кріпаком, 10 провів у засланні, 3 роки – під постійним наглядом поліції, і лише 9 років прожив вільною людиною. Здається, де тут місце для щастя, для кохання.
Та ми погрішили б проти істини, якби сказали, що Тарас Шевченко не зазнав радощів любові. Кохав він, кохали його. Все це було. Не всі жінки, яких можна з тою чи іншою мірою конкретності розгледіти в біографії автора “Кобзаря”, відіграли там однаково грандіозну й непроминальну роль. Хтось з’являвся на коротко, аби більше ніколи не зустрітися, хтось же зринав у спогадах із невідступною регулярністю.
Саме жінкам, які пройшли через життя Шевченка, була присвячена літературно-музична композиція «Любові пам’ять незабутня», що відбулася 10 березня в Ізюмській міській дитячій бібліотеці. В гості завітали працівники Управління культури Ізюмської міської ради, колеги з структурних підрозділів, представники Борівської громади. В залі лунали вірші Тараса, розповіді про моменти кохання в житті поета, Валентина Миколаївна Лисаченко прочитала уривок з поеми «Катерина», на екрані демонструвалися світлини, картини та відеоматеріали, що ілюстрували наш сценарій.
10 березня Україна та світ вшанують пам’ять Шевченка і нам хотілося показати Тараса Григоровича не просто як поета, художника, громадського діяча, а й просто людину, що прагнула щастя, родини, взаєморозуміння.
Зустріч підготували працівники Ізюмської центральної міської бібліотеки.
