В представлених тематичних книгах, енциклопедичному виданні, публікаціях з періодики зібрано цікаві матеріали з історії джазу, його специфічного спектру засобів виразності, біографій відомих джазменів планети в цілому, й України зокрема.
Вперше цей день джазу пройшов в 2012 році. Про введення нової дати в календар Генеральна конференція ЮНЕСКО оголосила в листопаді 2011 року. Основною метою цього свята засновники назвали підвищення ступеня інформованості міжнародної громадськості про джаз як про силу, що сприяє миру, єдності, діалогу і розширенню контактів між людьми. Джаз на протязі всієї своєї історії був фактором позитивних перетворень, він залишається ним і сьогодні. Ось чому ЮНЕСКО проголосила Міжнародний день джазу.
За думками музикантів джаз – це філософія життя, це висока математика, деякі наполягають на тому, що це – ще й територія без жінок… Хоча світова мистецька практика свідчить, що є достатньо талановитих зірок-джазменок. Звісно, неперевершеними королями джазу є закордонні музиканти, які фактично створили це явище у музичній культурі, але й Україна може похизуватися своїми власними обдарованими пошановувачами джазу. У Києві, Львові та Харкові популярними є фестивалі: «Київ-Музик-Фест», «Jazz Bez», «Kharkiv za Jazz Fest». Можливо й важко назвати майбутнє джазу в Україні райдужним, поки іде війна. Але джаз буде розвиватися хоча б тому, що є професійні навчальні заклади, є талановиті корифеї і перспективна молодь, є тенденція до того, щоб музиканти з усього світу більше спілкувалися між собою.
Останніми десятиліттями мелодії джазу можна було почути скрізь: у програмах радіо й телебачення, на концертах і фестивалях, вони звучать навіть у мобільних телефонах. І не старіють, не набридають. А це означає, що над усім цим чаклунством джазу час не владний!
