В рамках заходу до уваги користувачів підготовлено інформаційні матеріали «Чому Голокост став можливим?» та «Табори смерті, гетто та мільйони загиблих. 10 фактів про Голокост», а також відеоматеріали «Голокост» та «Історичний парадокс Голокосту: знущання над жертвами минулого».
Міжнародний день пам’яті жертв голокосту – це пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Відзначається щорічно — 27 січня.
Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн. людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
Голокост, відомий також як Шоа, у широкому значенні — цілеспрямована політика нацистського режиму на знищення етнічних і соціальних груп у Європі за ознакою їхньої расової, етнічної, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих, у вузькому значенні – геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв, нацистською Німеччиною та її колабораціоністами протягом 1933—1945 років.
Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо).
“Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість”, — йдеться в резолюції ГА ООН. Уперше Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 році.
Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави – члени розробити просвітницькі програми, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняли, як пам’ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.
