Щорічно в четверту суботу листопада Україна відзначає національний День пам’яті жертв Голодоморів. Український народ віддає шану безневинним жертвам жахливого геноциду, вчиненого проти нього ворогами в минулому сторіччі. В цей день о 16.00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку». Вперше пам’ятну дату було встановлено указом Леоніда Кучми 1998 року. Офіційно він називається Днем пам’яті жертв голодоморів, адже таких їх було три: у 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 роках.
Голодомор в Україні 1921-1923 – масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом, поголовно у південних областях Української СРР, спричинене конфіскацією у селян і вивезенням хліба з УСРР до Російської СФРР, Західної Європи та Америки. Голодомор 1932-1933 років – масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Третій голодомор 1946–1947 років, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура, був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі. Лише за перше півріччя 1947 офіційно зареєстровано 130 випадків людоїдства. Для українців міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму, який знищив в Україні мільйони людей та підірвав національний дух українства.
До уваги читачів – історичні та художні книги, періодичні видання.
