Цього дня вшановують пам’ять святих Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Кирило створив слов’янську абетку, доповнивши новими буквами. Цей алфавіт поширився у слов’ян, отримавши в честь засновника назву “кирилиця”. Запровадження кирилиці сприяло формуванню літературних мов , освіти та культури загалом, оскільки кирилиця є праматір’ю нашої мови.
Багаторічна просвітницька діяльність Кирила і Мефодія та їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли культуру і освіту слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.
Брати переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов’янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою кириличною книгою є Остромирове Євангеліє (1057)
В Україні відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
У мові наша давня й нова культура, ознаки нашого національного визначення. Наш спільний обов’язок дбати про історико – культурну спадщину, забезпечувати розвиток сучасної української культури.
Утверджуємо імідж високоосвіченої нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу мову! Наше слово передається з уст в уста, протистоїть ворожій пропаганді та століттями захищає національні цінності. Завдяки збереженню мови Україна вистояла на тернистому шляху до становлення сильної самостійної держави.
