Історія відділу починається у 1951 р., разом з виникненням бібліотеки. Спочатку функціонував методико-бібліографічний відділ з двома штатними одиницями: старший бібліограф та методист. У лютому 1962 р. було організовано два самостійних відділи — науково-методичний та бібліографічний. Робота відділу здійснювалась за такими основними напрямками: організація та ведення ДБА, довідково-бібліографічне обслуговування, складання бібліографічних матеріалів різноманітного змісту та призначенням, бібліографічне інформування організацій та окремих спеціалістів, методична робота з питань бібліографії та краєзнавства.
З середини 50-х років почалося формування фонду довідкових та бібліографічних видань, який у 1962 р. стає самостійним допоміжним фондом відділу. Зі станом на 01.01.2002 р. ДБФ налічував 11 828 примірників книг, брошур та журналів. На базі ДБФ почав формуватися довідковий апарат відділу — систематичний каталог ДБФ.
З 1952 р. бібліографи ведуть основну картотеку відділу — систематичну картотеку статей універсального характеру. Картотека знаходиться в залі каталогів бібліотеки, займає 85 каталожних ящиків (80 тис. карток). Щорічно розписується до 11 тис. статей з актуальних питань економіки, громадсько-політичного, наукового життя , літератури, мистецтва України та інших країн.
У 1960-70 рр. в бібліотечної справі здійснювались великі зміни. Активно йде процес централізації та формування бібліотечних систем. В задачу бібліографів входило забезпечення організаційно-методичного керування бібліографічної, інформаційної діяльності ЦБС міста і області. З цією метою співробітники відділу від`їжджали в районні бібліотеки, приймали участь в роботі семінарів, нарад, надавали практичну та методичну допомогу в створенні ДБА, організації каталогів та картотек.
В 1965 р. в структурі бібліографічного відділу відбулися зміни: відділ поділяється на 2 сектори — інформаційно-бібліографічний та краєзнавчий. З цього моменту йде активна робота з виявлення та комплектування фонду краєзнавчої літератури. В 1972 р. краєзнавчий фонд нараховує 1611 примірників книг, брошур та журналів, у 2002 р. — 5019. Крім того, являючись сховищем обов`язкового примірника, бібліотека комплектує місцевий газетний фонд, який в 2001р. налічує 2415 комплектів обласних, районних, міських та багатотиражних газет.
У 1971 р. вийшло “Положення про організацію депозитарного зберігання фондів бібліотек країни”, згідно з яким Харківська обласна бібліотека є обласним депозитарієм краєзнавчої літератури. Бібліографи почали кропітку роботу з організації депозитарного фонду, який на 01.01 2012 налічує 1448 примірників.
Разом з організацією краєзнавчого фонду проводилась велика робота зі складання краєзнавчого каталогу. Краєзнавчий каталог зазнав дві структуризації (“Типова схема класифікації каталогів краєзнавчої літератури” та з 1991 р. “Схема класифікації літератури для краєзнавчих каталогів бібліотеки”). За останньою “Схемою…” були розроблені методичні рекомендації, надано практичну допомогу по складанню краєзнавчих каталогів/картотек бібліотек області. Краєзнавчий ДБА ХОУНБ складає: алфавітний, зведений систематичний, топографічний каталоги; картотеку депозитарного зберігання, картотеку знаменних та пам`ятних дат Харківщини, займає 67 ящиків (60 тис. карток, за даними 2001 р.)
Активну участь працівники відділу приймали в наукових дослідженнях, які проводились на чолі з провідними бібліотеками країни — Державної історичної, Державної республіканської бібліотеки України ім. КПРС, а також ХДНБ ім. Короленка. В 1983 —86 рр. проводились дослідження: “Інформаційна діяльність бібліотек в умовах централізації”, “Шляхи удосконалення системи депозитарного зберігання”, “Принципи та умови забезпечення збереженості газетних фондів найбільших бібліотек країни”.
За 50 років склалася визначена система підготовки бібліографічних покажчиків. З 1964 р. видається щорічник “Харківщина у … році” (з 1974 — щомісячник “Харьковщина на страницах республиканской, центральной и местной печати”, з 1991 — щорічник “Література про Харківщину”). З 1972 по 1984 рр. видавався щоквартальний список літератури “Нові книги про Харківщину”. З 1977 р. регулярно видається рекомендаційний бібліографічний покажчик “Календар знаменних та пам`ятних дат Харківщини”.
Разом с працівниками ХДНБ ім. Короленка бібліографи відділу брали участь у виданні бібліографічних покажчиків “Історія міст і сіл України” (1964, 1981 рр.), “Ленін і Харківщина” (1969), “Природа та природні ресурси Лівобережної України” (1981), “Пам`ятники історії та культури Харківської області” (1984).
Малі форми бібліографії не залишалися поза увагою: підготовлені пам`ятки з серії “Наши земляки — Герои Советского Союза” (1975), “Деятели искусств — наши земляки” (1977, 1978, 1979), “Своим трудом они прославили Харьковщину” (1977), “Письменники Харківщини” (1970, 1972).
Обласна бібліотека, як організаційно-методичний центр, приділяє велику увагу підвищенню кваліфікації бібліотечних кадрів, у тому числі з питань бібліографії, краєзнавчої роботи. З 1972 р. були організовані школи передового досвіду з краєзнавства на базі Соколівської сільської бібліотеки Готвальдівської ЦБС та з інформаційно-бібліографічного обслуговування на базі Балаклійської центральної бібліотеки. Відповідно до розроблених програм на базі шкіл пройшли курси навчання завідуючі сільськими бібліотеками, бібліографи, методисти. Сьогодні школи, семінари передового досвіду відійшли у минуле, але система підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів залишилась. На обласних курсах підвищення кваліфікації працівників культури бібліографи регулярно проводять лекції та практичні заняття з питань інформаційної, довідково-бібліографічної та краєзнавчої роботи.
В роботі бібліографа одне з найважніших місць займає виконання бібліографічних довідок, особливо усних. В залі каталогів бібліотеки постійно знаходиться бібліограф-консультант, який завжди допоможе відвідувачам у тому чи іншому питанні.
З 1969 р. ведеться архів виконаних письмових довідок, які формують Фонд неопублікованих бібліографічних посібників — це 28 тематичних тек. Фонд суттєво доповнює ДБА бібліотеки, а також дозволяє забезпечувати оперативний підбір бібліографічних довідок, об`єднаних однією тематикою, швидке знаходження матеріалу.
На початку 1990-х років починається комп`ютеризація бібліотечних процесів. Перший комп`ютер з`явився у відділі в 1997 р. Співробітники відділу пройшли 3-місячні комп`ютерні курси. За допомогою викладача ХДАК І.Фоменка створено електрону базу даних “Харківщина”.
У 2002 р. бібліографічний відділ було реорганізовано в Регіональний інформаційний центр “Харківщина”. До існуючих секторів інформаційно-бібліографічного та краєзнавчого приєднався сектор інформації з питань культури та мистецтва, однією з провідних форм роботи якого є інформування в системі ДЗК (диференційного забезпечення керівництва). Абоненти ДЗК — керівники і провідні спеціалісти в галузі культури та мистецтва області та Інформцентр з питань культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України, усього —40. Для них готуються інформаційні видання: “Робота закладів культури та мистецтва Харківщини на сторінках періодичних видань”, “Хроніка культурного життя Харківської області”, “Про культурне співробітництво Харківської області з країнами близького та далекого зарубіжжя”, тематико-бібліографічний список “Бібліотечна тема на сторінках періодичних видань”, інформаційно-аналітичні матеріали на актуальні теми.
Поряд з традиційними формами роботи активно використовуються інформаційні технології. Виникли і діють електронні бази даних “Харківщина” (на 01.01.2012 р. — 31947 записів), “Видатні діячі” (з 2008 р., на сьогодні — 1700 записів), з питань культури та мистецтва (на 01.01. 2012 — 30570 записів).
В процесі довідково-бібліографічного обслуговування та інформаційного пошуку використовуються всі доступні електронні бібліографічні ресурси. Свою бібліографічну продукцію РІЦ розміщує на сайті бібліотеки. З 2002 по 2012 рр. підготовлено і видано поруч з щорічниками (“Література про Харківську область”, “Календар знаменних….”) 20 бібліографічних покажчиків (“Митець і громадянин” : до 125-річчя від дня народження Г.Хоткевича, “З плеяди творців: А.К.Вальтер”, “Легендарний отаман І.Сірко”, “ЮНЄСКО- 60”, “Видатний митець ХХ століття”: до 120-річчя від дня народження Л.Курбаса, “Антон Федорович Хижняк”: до 100-річчя від дня народження письменника, “м. Балаклея: до 345-річчя з часу заснування”, “Печеніги: 365 років з часу заснування”, “Туризм на Харківщині. Природно-рекреаційні ресурси та історико-культурний потенціал регіону”, “Є.П.Кушнарьов (1951-2007)”, “м. Вовчанськ: до 335 річчя з часу заснування”, “Леонід Юхвід”: до 100-річчя від дня народження письменника та ін.). Щорічними виданнями стали — бібліографічні довідки “Почесні громадяни м. Харкова” (з 2001 р.), “Почесні громадяни Харківської області” (з 2006 р.), анотований каталог видань “Краєзнавча книга Харківщини” (з 2007 р.)
Свій досвід роботи працівники відділу популяризують, приймаючи участь в семінарах, конференціях: “Краєзнавство — пріоритетна бібліографічна служба ХОУНБ” (бібліографічні читання, присвячені пам`яті українського бібліографа Ф.Максименка, ХДНБК, 2002), “Роль видань сектору інформації з питань культури та мистецтва у формуванні культурного іміджу регіону” (семінар, ХДНБК 2005), “Краєзнавчі бібліографічні посібники — вагомий внесок у розвиток Харківщинознавства” (“Слобожанські читання”, ХХМ, 2007), презентація “Бібліографічний путівник “Туризм на Харківщині. Природно-рекреаційні ресурси та історико-культурний потенціал регіону” як засіб зберігання та поширення інформації про регіональний туризм” (“Короленківські читання”, 2010), “Библиографический путеводитель “Туризм на Харківщині” — основа слайдовой презентации инновационных форм и методов работы информационно-консультативных центров по туризму в библиотеках области” (семінар, ХДНБК, 2012).
З 2010 р. співробітники відділу беруть участь у роботі тренінгового центру бібліотеки, відкритого в рамках програми “Бібліоміст” — проводять навчальні курси “Ирбис — АРМ — читатель”, практичні заняття “Туризм на Харківщині”.
Не залишається без уваги участь в наукових дослідженнях, очолюваних провідними бібліотеками країни — “Краєзнавчі фонди обласних бібліотек України” (Держ. іст. б-ка, 2004), моніторинг сучасних краєзнавчих ресурсів України (Держ. іст. б-ка, 2008).
Сьогодні в структурі РІЦ “Харківщина” працює 9 висококваліфікованих спеціалістів з багатим досвідом роботи.
Довідково-бібліографічний апарат РІЦ (за станом на 01.01.2012) складає: довідково-бібліографічний фонд — 11083 прим., краєзнавчий фонд — 6240 прим. та 2700 комплектів газет, фонд сектору інформації з питань культури та мистецтва — 5710 прим.; зведений краєзнавчий каталог (88 каталожних ящиків), систематичний каталог довідково-бібліографічного фонду (6 каталожних ящиків), систематична картотека статей (85 каталожних ящиків), фонд неопублікованих бібліографічних покажчиків.
Щорічно в режимі “запит-відповідь” виконується приблизно 3600 довідок (тематичних, адресно-бібліографічних, уточнюючих, фактографічних), індивідуальним та колективним абонентам інформації надається до 240 інформації відповідно їх вимогам. Попереду у бібліографів багато кропіткої, важливої, відповідальної роботи з використанням нових технологій — використання віртуальної довідки, участь у створенні “Електронної книги Харківщини”.
