Історія науково-методичного відділу

 

Методично – бібліографічний відділ в ХОУНБ став функціонувати з 25 вересня 1958 року, згідно положення про “Організацію методично -бібліографічних відділів при обласних бібліотеках”.

В декреті Раднаркому про централізацію бібліотечної справи була закладена ідея побудови єдиної бібліотечної мережі. Єдина бібліотечна мережа передбачала взаємодію між бібліотеками та допомогу масовим бібліотекам з боку наукових. Ця допомога надалі стала називатися методичною. Саме методична діяльність обласної наукової бібліотеки визначила її місце в системі бібліотек області, очолила роботу з надання методичної допомоги бібліотекам області і зіграла істотну роль в її розвитку.

В штат методично – бібліографічного відділу входили: завідуючий відділом, головний бібліограф, головний бібліотекар, методист, старший бібліограф. На кожному етапі розвитку суспільства перед бібліотеками поставали нові завдання, у вирішення яких активну участь брав методично-бібліографічний відділ.

Методичний і бібліографічний відділ організовував довідково – бібліографічну роботу з питань бібліотекознавства і бібліографії, була проведена робота по створенню картотеки бібліотек області.

Вся методична, бібліографічна і практична робота на допомогу бібліотекам і читачам була пов`язана з пропагандою рішень партії і уряду. На обласних і міжрайонних семінарах і нарадах обговорювались ці питання, проводились заняття, організовувались виставки наочних засобів пропаганди, організовувались екскурсії у кращі бібліотеки області. До господарських та політичних кампаній видавались збірки матеріалів, на семінарах проводились практичні заняття, надавалась допомога підчас виїздів до районів.

Кінець 60-х початок 70-х – підвищується рівень науково-методичної роботи. Відповідно до затверджених регламентуючих документів всі відділи бібліотеки у відповідності зі своїм профілем починають вести науково-методичну роботу.

Відрядження. Виїзди комплексні та тематичні, професійне навчання та обмін досвідом роботи, підготовка питання на колегію обласного управління культури і на засідання обласної науково-методичної Ради. Відвідували бібліотеки з різною метою: перевірка їх роботи, вивчення діяльності бібліотеки в цілому або окремих її напрямків, надання методичної допомоги з певного питання.

Відвідування бібліотек – один із самих ефективних форм методичної допомоги. Тематика виїздів була досить різноманітною, вона відображала як питання бібліотечної проблематики, так і суспільні подій, які відбувалися в країні.

В 60 роки набирає розмаху рух по створенню бібліотек на громадських засадах. Обласна бібліотека підтримала ініціативу громадськості Красноградського району по створенню “бібліотек на громадських засадах”. У 1960 р. методично-бібліографічний відділ вивчив досвід роботи першої бібліотеки на громадських засадах. Питання методики організації таких бібліотек обговорювались на міжрайонних семінарах сільських бібліотекарів, нарадах культосвітніх працівників області.

8 лютого 1962 р. згідно з штатним розкладом обласної бібліотеки було організовано науково-методичний відділ. Науково – методичний відділ видає в 1962 році практичний посібник: “Організація роботи кабінету бібліотекознавства і бібліографії у районній бібліотеці”. Наслідком впровадження рекомендацій стає створення в районних бібліотеках методичних кабінетів бібліотекознавства та бібліографії.

Характерною рисою того часу було створення мережі “бібліотек відмінної роботи”. Науково-методичний відділ. проводив планомірну роботу в цьому напрямку: здійснювались тематичні виїзди, проводився конкурс на звання “Бібліотека відмінної роботи”.

Система підвищення кваліфікації бібліотечних працівників 60-х років базувалась на проведенні щорічних семінарів, практикумів, консультацій.

Науково-методичний відділ створює ефективну систему підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Вона включала в себе проведення семінарів, практикумів, шкіл передового досвіду, науково-практичних конференцій для різних категорій бібліотечних працівників: директорів районних бібліотек, методистів, бібліографів, працівників відділів обслуговування. Система аналізування роботи бібліотек цього періоду складається із щорічних статистичних, тематичних аналізів роботи бібліотек, оглядів діяльності за 5 років, які дають різнобічну і різнопланову картину розвитку бібліотек за відповідний період і охоплюють всі напрямки та форми діяльності бібліотек.

Етапною в роботі науково-методичного відділу стала централізація бібліотек області, яка розпочалася в1975 р. З метою підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів з питань оволодіння принципами та методами централізації бібліотечної діяльності були проведені семінари, семінари-практикуми для завідуючих відділами організаційно-методичної та інформаційно-бібліографічної роботи ЦРБ. Науково-методичний відділ проводить консультації для працівників бібліотек області щодо роботи бібліотек в нових умовах.

70-80-ті роки можна вважати вершинним, найбільш плідним періодом у діяльності бібліотек не тільки як відповідних методичних центрів, а й як інформаційних, культурно-освітніх закладів. Зміни, які відбувалися в політичному житті країни, мов у дзеркалі відбивалися в роботі бібліотек.

Головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки було виконання завдань, що стоять перед бібліотекою як ідеологічних, культурно – освітніх та інформаційних закладів.

Одна з форм методичної діяльності – аналіз роботи бібліотек (мережі бібліотек). Мета аналізу — показати головне, нове, передове у роботі бібліотек, що має пропагуватися і впроваджуватися; розкрити причини недоліків, вказати шляхи їх подолання.

Аналіз діяльності однієї бібліотеки проводився на основі плану її роботи, статистичного і текстового звіту, щоденників роботи, читацьких формулярів, протоколів масових заходів, матеріалів перевірок. Кількісний аналіз – це аналіз статистичних даних, які характеризують багатогранну діяльність бібліотеки. Проводився аналіз показників плану і його виконання, аналіз динаміки і структури показників (за кілька років, порівняльний аналіз окремих даних). Обласною бібліотекою проводився якісний аналіз. Завдання його – проаналізувати зміст роботи бібліотеки. Результат аналітичної діяльності оформлявся письмово або доводився до бібліотек усно (на нарадах, семінарах, групових консультаціях). Науково-методичний відділ систематично проводить засідання об`єднаної науково-методичної ради трьох обласних бібліотек.

Кожного року відділ проводить заняття. на базі обласних шкіл передового досвіду : Богодухівської, Лозівської, Балаклійської, Сахновщинської, Первомайської, Вовчанської ЦБС. До безперечних досягнень бібліотек – методичних центрів слід віднести систематичну активну методичну допомогу бібліотекам, підготовку та видання для них методичних посібників, виявлення і поширення передового бібліотечного досвіду, підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. Науково-методичний відділ приймав участь в розробці цільової комплексної програми розвитку мережі укріплення матеріально-технічної бази і удосконалення культурного обслуговування сільського населення області.

З метою підвищення якості обслуговування різноманітних груп читачів, форм і методів керівництва читанням, покращення інформаційно-бібліографічної діяльності бібліотек видані: інструктивно-методичний лист “Методика проведення внутрішньосистемних заходів з метою ефективної пропаганди єдиного фонду ЦБС”, методичні рекомендації “Удосконалення краєзнавчої діяльності ЦБС на сучасному етапі”, “Методичний кабінет ЦБС”.

Починаючи з 1985 року в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області використовувались активні форми роботи: дискусії, зустрічі за “круглим столом”, рольові та ділові ігри.

Починаючи з 1985 року в системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників області використовувались активні форми роботи: дискусії, зустрічі за ”круглим столом”, рольові та ділові ігри.

В березні 1992 року відбулась перша конференція Харківського бібліотечного товариства на якій було прийнято Статут і Програму ХБТ. Науково-методичний відділ приймав активну участь у підготовці конференції, розробці проекту Статуту та Програми Харківського Бібліотечного Товариства. Великі зміни в суспільстві, протягом 90-х років, відбилися на діяльності бібліотек. З прийняттям Україною державного суверенітету та поступовим переходом її економіки до ринкових реформ в бібліотеці з`явилося чимало позитивних та негативних змін.

Змінились часи, з`явились нові задачі в роботі бібліотек. Так постає питання щодо діяльності закладів культури Харківської області, перехід на нові форми господарювання, організації дозвілля, соціальної активності та творчих здібностей сільських жителів. Насправді межі науково-методичної (науково – організаційної) роботи розширилися, з`явилися нові напрямки та служби.

Методисти від командного стилю перейшли до стилю рад: науково-методичних консультацій, рекомендацій, технологічних розробок. Зміна спрямованості методичної роботи в країні об`єктивно обумовлено новим державним устроєм. Добре це чи погано, але в зв`язку з процесами децентралізації, політичної і фінансової нестабільності, науково-методична робота все більше перетворюється в різновид консультаційної діяльності. Саме ця форма методичної допомоги підтвердила свою життєздатність і гнучкість.

Завдання методистів залишаються колишніми, можливості – іншими. Тому змістом методичної роботи у сучасних умовах повинно бути управління змінами, які є прогресивним розвитком керівництва інноваційними процесами.

В 1991 році науково-методичним відділом була розгорнута робота по організації і проведенню обласного з`їзду бібліотекарів, на якому було затверджено обласний комітет по бібліотечній справі при облвиконкомі. В рамках з`їзду було проведено науково-практичну конференцію “Бібліотечна справа Харківщини: історія та сучасність”, присвячену 100-річчю першої народної бібліотеки в м. Харкові.

Починаючи з 90-х років діяльність науково-методичного відділу спрямована на популяризацію в бібліотеках відродження національної культури, впровадження народних традицій та обрядів, удосконалення форм та методів роботи з читачами, використання різних методів індивідуальної роботи у взаємодії з формами масової роботи, забезпечення актуального та оперативного розкриття книжкового фонду, підвищення культури бібліотечного обслуговування.

З 1991 року в методичній роботі, зокрема в системі підвищення кваліфікації, розпочинаються трансформаційні процеси. Нового звучання набувають семінари, для методистів ЦБС проводились обласні семінари “Що ти знаєш про свій край, область та Україну”, “Спадщина: надбання і сьогодення”, “Духовність. Людина. Культура”, урізноманітнюються форми існування бібліотечних структур, розглядаються і впроваджуються у практику роботи бібліотечний маркетинг і менеджмент, удосконалюється робота бібліотек у ринкових умовах. Особливого звучання набувають питання взаємодії бібліотек і органів місцевого самоврядування, визначення пріоритетних напрямків розвитку бібліотек.

В 1991 році НМВ бере участь в паспортизації бібліотек ЦБС області. Зареєстрований статут та програма Харківського бібліотечного товариства. Проведена підготовча робота по організації і проведенню обласного з`їзду бібліотекарів, на якому затверджено обласний комітет по бібліотечній справі при облвиконкомі. Науково методичний відділ бере участь у проведенні науково-практичної конференції “Бібліотечна справа Харківщини: історія та сучасність”, присвячена 100-річчю першої народної бібліотеки в м. Харкові. Цій даті був присвячений 1 з`їзд бібліотечних працівників Харківщини.

Відповідно “Координаційному плану науково-дослідної роботи по бібліотекознавству, історії книги та загальним проблемам книгознавства великих бібліотек та інститутів культури”, НМВ бере участь в проведенні дослідження “Краєзнавча робота бібліотек в сучасних умовах”.

Науково методичний відділ приймає участь в роботі Харківського бібліотечного товариства. Ведеться пропаганда ХБТ в бібліотеках всіх систем і відомств. На базі обласної бібліотеки проведена обласна звітно-виборча конференція ХБТ. На жаль, в умовах фінансової скрути значно зменшилась кількість виїздів до ЦБС (в 1976 р. було 260 відряджень в бібліотеки області, то в 1990 р. 54 виїзди, в 1996 р. вже тільки — 3, в 2010 роки -5), зведено до мінімумів число заходів у системі підвищення кваліфікації.

Під час виїздів надавалась допомога по основним напрямкам діяльності ЦБС, давались конкретні поради бібліотекарям щодо методики роботи з читачами, рекомендовано: проведення ефективних форм масової роботи – фольклорні, родинні свята, вечорниці; конкурси знавців української мови і літератури; години правознавства; організацію клубів літературно-мистецького, краєзнавчого спрямування, літературні вітальні і музичні салони.

Спеціалісти науково-методичного відділу приймали участь в районних семінарах бібліотечних працівників. У виступах орієнтували бібліотеки на популяризацію літератури з такої проблематики, як: історія України, народні символи і символіка: рідна мова і література; народна творчість, народні традиції і обряди; народне мистецтво, народні промисли.

Науково-методична робота спрямована на висвітлення питань збереження, відродження та розвитку української культури, на пошук цікавого досвіду в бібліотеках області. В 90-х р. відділом розпочато роботу по вивченню фондів ХОУНБ та бібліотек міста і області для включення у “Друкований зведений каталог української книги у фондах бібліотек та музеїв Міністерства культури України (1574-1923 роки)”.

У 1994 році продовжувалась робота по вивченню історії бібліотечної справи в Харківській області. Перші кроки цієї роботи були здійснені в 1990 р. Вивчення велось за допомогою книжкових джерел та архівних документів. В районах області з цією метою використовувались спогади ветеранів бібліотечної справи, районні газети, архіви.

Система підвищення кваліфікації в ЦБС області та міста опирається на проведення семінарів, нарад, практикумів. Починаючи з 1997 року ХОУНБ спільно з обласними бібліотеками для дітей та юнацтва. щорічно видає “Примірну тематику районних і міських семінарів бібліотечних працівників на … рік”. Тематика запропонованих семінарів визначається відповідно до запитів ЦБС області.

В рамках підготовки до міжнародного семінару з питань повернення культурних цінностей в Україну, відділом була проведена дослідницька робота по вивченню стану мережі бібліотек та бібліотечних фондів в Харкові та області на базі обласного та міського архівів: опрацьовано близько 20 документальних джерел, висновки направлені до Національної парламентської бібліотеки України.

Організаційно-методичне керівництво бібліотеками області базувалося на вивченні потреб бібліотек в допомозі ОУНБ. З цією метою проводиться анкетування керівників ЦБС і на підставі аналізу анкет планується конкретна діяльність обласної бібліотеки, розробляються плани роботи бібліотеки на рік.

В ці роки науково-методичний відділ видає такі методично-бібліографічні матеріали: “Гортаючи сторінки нашої історії” (До 400-річчя від дня народження Б.Хмельницького), “Піввіку назад…” (До 50-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні), “Просто талант” (До 120-річчя від дня народження Г.Хоткевича – українського письменника, актора, режисера, композитора), “Любіть щирим серцем народ свій” (До 180-річчя від дня народження М.І. Костомарова – історика, фольклориста, етнографа, письменника), “М.С. Грушевський… – найвидатніший український історик, державний діяч, вчений, письменник” (До 130-річчя від дня народження М.Грушевського),”Самовизначення України: від історії до політики” (До 10-річчя Незалежності України); методично-бібліографічні поради на допомогу естетичному вихованню читачів “Не втратити почуття краси добра”; методично-бібліографічні матеріали на допомогу правовому вихованню “Тернистий шлях від конституції Пилипа Орлика до сьогодення”; методичні матеріали “Методика вивчення читацької думки за допомогою анкетних опитувань”; досвід роботи бібліотек Дзержинської ЦБС м. Харкова висвітлений в інформаційній довідці “Місто і бібліотека: грані зіткнення”, підготовлена інформаційна довідка “Сільська бібліотека: проблеми та перспективи”.

Демократичні зміни в суспільстві внесли корективи в характер методичної діяльності, яка зараз ведеться на засадах рекомендаційної та консультативної допомоги. З 1994 року бібліотека активно впроваджує нові комп`ютерні технології, створює автоматизовані робочі місця, об`єднує їх у локальну мережу, чим підвищує якість бібліотечних процесів. У 1999 році Харківська обласна універсальна наукова бібліотека виходить у світовий інформаційний простір “Інтернет”, що дає змогу надавати користувачам інформацію світового простору.

У 90 роках продовжувалась робота по вивченню історії бібліотечної справи в Харківській області. Перші кроки цієї роботи були здійснені в 1990 р. Вивчення велось за допомогою книжкових джерел та архівних документів. В районах області з цією метою використовувались спогади ветеранів бібліотечної справи, районні газети, архіви. НМВ приймає участь в підготовці матеріалу по Харківській області для видання довідника “Бібліотеки України”.

В 1998 році в рамках святкування першого Всеукраїнського дня бібліотек ХОУНБ було проведено міжвідомчу науково-практичну конференцію “Регіональна бібліотечна політика. Взаємодія бібліотек і органів місцевого самоврядування”. В 2000 році до Всеукраїнського дня бібліотек ХОУНБ в координації з бібліотеками інших систем і відомств провела міжвідомчу науково-практичну конференцію “Бібліотечне краєзнавство як складова частина регіональної культурної політики”. В листопаді 2001 році НМВ прийняв участь у проведенні ювілейної конференції “Наша історія: 50 років ХОУНБ”.

В 2001 році бібліотека отримала грант проекту “Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)” за фінансової підтримки Посольства США. З лютого 2002 р. працює центр Інтернет для читачів бібліотеки. НМВ надає практичну допомогу бібліотечним працівникам області у використанні технічних засобів. Розроблено проект обласної програми автоматизації. Підготовлені матеріали для Web-сайту ХОУНБ.

Науково-методичний відділ працює у напрямку методичного забезпечення діяльності бібліотек регіону. Користувач бібліотеки знайде у відділі літературу з бібліотекознавства і бібліотечної справи, широкий репертуар періодичних видань цього напрямку. Тут можна знайти сценарії масових заходів, методичні матеріали з бібліотечної справи.

В 2002 році НМВ брав участь у розробці “Положення про взаємодію бібліотек м. Харкова з науково-методичної роботи”, “Положення про міжвідомчу науково-методичну раду при Харківському бібліотечному товаристві”. У 2004 році проведено обласний огляд конкурс “Краща сільська бібліотека”, в якому визначено 17 бібліотек-переможців.

У рамках обласної програми “Упорядкування мережі бібліотек області” по створенню бібліотек у сільській місцевості Харківською обласною державною адміністрацією в 2006 році в області було відкрито 8 сільських бібліотек у населених пунктах, з кількістю населення більш ніж 500 жителів. У 2007 році НМВ приймав участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях “Публічні бібліотеки України в контексті соціокультурного простору регіону” та “Сільська бібліотека на мапі України”.

У 2008 році НМВ приймав участь у Всеукраїнському соціологічному дослідженні “Незадоволений читацький попит на вітчизняну книжкову продукцію у публічних бібліотеках України” та дослідженні потреб і можливостей публічних бібліотек регіону для участі в проекті “Глобальні бібліотеки”. НМВ приймав участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях “Розподіл у регіонах книг, отриманих за державною програмою розвитку та функціонування української мови на 2004-2010 роки” та “Вивчення якісного та кількісного складу фондів публічних бібліотек України (розділи фондів “Суспільні науки”, “Художня література” 2009-2010р.р.)”.

24 червня 2010 року в ХОУНБ в рамках програми “Бібліоміст” відкрито регіональний тренінговий центр. НМВ бере участь у навчанні комп`ютерній грамоті та основам роботи в Інтернет бібліотечних працівників області та міста, а також всіх бажаючих.

У 2011 році відділ приймав участь у Всеукраїнських соціологічних дослідженнях “Регіональна програма підтримки і розвитку читання”, в “Регіональному конкурсі наукових робіт серед молодих бібліотекарів ім.. Л.Б.Хавкіної “Від традицій до новацій” , та в Регіональній науково — практичній конференції “Короленківські читання — 2011”.

У червні 2011 року було проведено обласний клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС на тему : “Задоволення потреб місцевих громад — запорука успіху бібліотек” В 2011 році проведений семінар — практикум для методистів ЦБС Харківської області “Творчість та інновації в бібліотеках України”. У травні 2012 року НМВ приймав участь у проведенні обласного клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС на тему: “Програмний та проектний підходи до розвитку бібліотечної сфери”.

У листопаді 2012 року НМВ приймав участь у проведенні обласного клубу професійного і творчого спілкування директорів ЦБС на тему: “Інноваційні підходи в управлінні сучасної бібліотеки”.

Методична діяльність покликана вчити бібліотекарів думати, діяти професійно, шукати нешаблонних підходів до роботи, виховувати самостійність і відповідальність за доручену справу, тому основний зміст перебудови методичного керівництва полягає в зміні методичного мислення бібліотекарів, розвиток їхньої творчої ініціативи, підвищення методичної культури, виховання справжнього професіоналізму. Методичне забезпечення роботи бібліотек вимагає подальшого розвитку всіх різноманітних функцій методичної діяльності: дослідної, аналітичної, інформаційної, консультаційної, педагогічної, інноваційної та інших. Мета методичного забезпечення полягає в тому, щоб всіляко допомагати бібліотекарям робити їх роботу найбільш різноманітною, кожній бібліотеці знайти “своє обличчя”. Основними напрямами роботи науково — методичного відділу є консультаційно-методична допомога бібліотекам у вдосконалення їх діяльності, інноваційна діяльність (формування освоєння бібліотечних нововведень), підвищення кваліфікації та перепідготовка бібліотечних кадрів.

Бібліотечні працівники повністю погодилися з висновком Ю.М. Столярова, що “створення і розвиток методичних служб – одне з досягнень радянського бібліотечної справи, справжня інновація у світовому бібліотекознавству”.