09/11/2023  

Новинки краєзнавчого фонду РЦІ «Харківщина»

Пропонуємо до вашої уваги книжкові новинки, які нещодавно поповнили краєзнавчий фонд РЦІ «Харківщина»

Новинки краєзнавчого фонду  РЦІ «Харківщина»

 

Осінь вступає у свої права і з кожним днем стає прохолодніше за вікнами, і все частіше вулиці сяють від дощових потоків. У таку пору дуже приємно посидіти, огорнувшись пледом, з гарною книгою в руках. Тож пропонуємо до вашої уваги книжкові новинки, які нещодавно поповнили краєзнавчий фонд РЦІ «Харківщина»:

 

Матвєєва Г. Майже : роман / Г.Матвєєва. – Харків : Точка, 2018. – 191 с.

 

Завжди для щастя нам чогось не вистачає. Завжди майже! Майже щасливі, майже задоволені, майже досягли…

«Майже» – таку назву дала своєму дебютному роману молода талановита харківська авторка. Це багатошарова історія звичайної жінки, в котрій впізнаєш риси найближчої подруги. Роман багато в чому автобіографічний і в той же час сюжет майже різдвяний. Дія роману відбувається у нашому місті. Харківські вулиці, станції метро, дворики за Держпромом, лікарня та житлові райони, в яких мешкає та працює героїня, створюють особливу харківську атмосферу та впізнаваність локацій… Героїня народилася 31 грудня, за останні три дні року, що минають, вона має встигнути зробити 18 передноворічних важливих для неї справ. І саме в день її народження, на порозі Нового року, життя Вероніки фантастично змінюється… Цікаво? Запрошуємо до прогулянки рідним містом Харковом, разом із героїнею роману.

 

Друга книга від самобутньої богодухівської письменниці.

 

Трепілець О.І. Невигадані історії / О.Трепілець. – Харків : Точка, 2021. – 351 с.

 

Збірка веселих, кумедних пригод людей нашого краю, що написані у віршованій формі та прозою, які дійсно відбувалися, навіть є імена незмінені.

Розраховано на широке коло читачів.

У передмові до своєї книги автор пише: «Дана книжка складається з невигаданих історій реальних людей, записаних мною… Пригоди з мого життя, починаючи з дитинства; кумедні пригоди моїх друзів, знайомих, сусідів, кумів, родичів… Особливостями кожного населеного пункту був свій говір (мова нашого обіходу – суржик), в якому панували свої «родзинки». В якомусь селі – свої вислови, десь фрази, або слівця з комічним акцентом. Мене це завжди дуже приваблювало – місцева мова поколінь даних територій, мова предків… Все життя гумор припадав до моєї душі і, коли взялась до написання цих кумедних історій, то написані вони мовою близькою до оригіналу».

Бажаєте дізнатися більше – дивіться розділ «Мова. Фольклор. Літературне життя» нашої «Краєзнавчої книги»:

Матеріал підготувала головна бібліотекарка РЦІ «Харківщина» Наталія Грайворонська

 

Прокрутити вгору