Володимир Куліш
Слово про будинок «Слово»

Мова. Фольклор. Літературне життя. Область в художній літературі

Хвильовий пізно вночі любив кататися на ковзанці, а тоді йшов писати. Йогансен, галасливий і життєрадісний, мав двох великих собацюр та обожнював полювання. Підмогильний, тихий і скромний, мав велосипед «Україна», на якому давав покататись, але завжди нагадував, аби його повернули й не зламали.
Це спогади Володимира Куліша, сина письменника і драматурга Миколи Куліша. На сторінках цієї книжки можна поглянути на приватне життя одного з найталановитіших поколінь української літератури – мешканців харківського будинку «Слово» – на початку 30-х років минулого століття в той період, коли хмари тоталітарного терору лише починали згущуватись.
Книжку проілюстровано зображеннями, наданими Харківським літературним музеєм.