«Я сповна виконав свою клятву, дану собі ще в Харкові, на світанку своєї діяльності. Мною було врятовано від забуття сотні імен співаків, композиторів, музикантів і введено їх до наукового обігу…» – так говорила неймовірно скромна і працьовита людина, вчений-самітник Іван Максимович Лисенко, якому 21 серпня виповнилося б 85 років.
Дослідник історії української музичної культури і літературознавець, він є автором 35 книг, більшість з яких з’явилася уже в незалежній Україні, бо до того часу таких як він, не лише «не пускали в літературу», але й постійно переслідували.
До його книг увійшли численні спогади про забутих і репресованих діячів української культури, мемуари про музичні організації, великий корпус автобіографій музичних діячів, що становлять тепер неабияку коштовність для дослідників української музичної культури. За словами В.О. Жадька, він один з дуже й дуже небагатьох у сучасній Україні письменників, хто, не звертаючи увагу на глобалізаційне очманіння, щедро уґрунтоване заокеанськими грантами, твердо й несхибно продовжує «лінію» Т. Шевченка, І. Франка, Б. Грінченка, П. Тронька, повертаючи із небуття сотні співаків, композиторів, музикантів…
Пропонуємо до уваги віртуальну виставку «Поет, філолог, енциклопедист» і бажаємо приємного перегляду.
Перейти до віртуальної виставки
Матеріал підготувала головна бібліографиня РЦІ «Харківщина» Лариса Конопля
